Треба працювати, щоб чогось досягти
Лохвицький, ірпінський, подільський, чиказький, гринвіцький, устилузький, меккський, калузький, калуський, лейпцизький, дрогобицький, криворізький, нью-йоркський, казахський, баскський, таганрозький, козацький, запорізький.
Ці літні канікули я проведу на відмінно. Спочатку я поїду до бабусі у село,влітку там дуже гарно .Всюди зелено,на деревах висять присмажені сонцем груші,яблука,вишні та черешні.Я буду ходити на ставок,у нас він дуже чистий,якщо дивитися вдалечінь,то можна побачити горизонт сонця.Також я люблю ловити рибу,можна сказати,що я професіональний рибалка,без улову ніколи не приходжу додому. а коли я йду домому з рибалку мене чекає моя бабуся,і вже як завжди накритий стіл,вона знову напече багато пиріжків ,нальє свіже молоко і ми будемо вечеряти.
На другий місяць літа я поїду на море. буду кататися на банані,їздити на подводних байках,ниряти,плескатися і все це протриває аж два тижні.Батько обіцяв мені поїхати в Турцію. там дужде дивовижно,що можна розповідати про неї годинами. а коли я приїду додому то я буду вже готуватися до школи, буду читати книжки,ходити покупати шкільні приладдя,і знову сяду за парту. Я з нетерпінням буду чекати своїх улюблених літніх канікул!!
Уже в котрий раз піднімаючи голову вверх спостерігаю як відлітають пташки.це сумне дійство супроводжується жалісливими піснями, адже вони покидають свою домівку. Щороку безліч пташок пролітають сотні кілометрів, щоб перебути зиму у теплому краю. Кожна пташка перед відльотом плачучи старається якумога краще запам'ятати рідний куток, тому що ніхто не знає чи повернеться вона на батьківщину. Мені стає сумно щоразу коли споглядаю цю картину.
Ми стояли, весело співали
Грибочки збирали.
Ми веселі їжаки ,
голкасті в нас спинки.
