Дівчина хоче літать.
Полетів красивий вітер.
Гарний і розумний хлопець.
Гуляти з найкращими друзями.
Люди топтять землю.
0=0=0 [ олійа ]
=0-=0 [ йагна ]
0 - =0 [ імйа ]
- -0=0 [ стойу]
- Рома, привет! Не узнаешь меня?
- Коля... Коля, друг! Я так рад тебя видеть!
-Как тебе музей?
-Мне очень понравилось. А тебе?
-Да, я вобще в телефон играл.
-Ну, пока.
-До встречи!
<span><u>Їй</u><span><u>здавалося</u>,
що в <u>людській </u><u>душ</u>і
<u>немає </u><u>вузликів</u>,
<u>яких</u> би <u>не
можна розв</u></span><u>’</u><u>язати. </u></span><span>(Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складнопідрядне, з
послідовною підрядністю, складається з трьох частин). </span><span>[ ], що ( ), ( яких) </span><span>1. Їй здавалося… <span>– головне, односкладне, безособове,
поширене, повне, неускладнене.</span></span><span>2. …що в людській душі немає вузликів – підрядне з’ясувальне,
односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене. </span><span>3….яких би не можна розв’язати<span> – підрядне означальне, односкладне,
безособове, поширене, повне, неускладнене. </span></span><span>Людській –
означення, узгоджене, виражене відносним прикметником, жіночого роду, у М. в.
однини, тверда група. </span>