Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, — це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. Я можу впевнено сказати, що моя Україна — найкраща країна у світі. Та чи маю я підстави стверджувати це так категорично? Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене? Україна — це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…<span>Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…</span>
Прокинувся я рано - ранесенько, щоб застати бджілку вдома. А вона вже сиділа на квіточці перед своєю хаткою і вмивалася краплинкою роси. Я підхожу до неї і кажу: -- Привіт бджілко! -- Привіт Мітру! --Бджілко, допоможи мені, хочу мамі найкращі квіти подарувати, але не знаю які,-- попросив Мітру. --Звичайно! Ось вибирай, які хочеш! Дивися на тюльпани,вони чарівні, правда? Або ромашки, вони білосніжні і прекрасні! -- А може давай і троянди, і ромашки?-- запитав Мітру. --Добре! Це буде просто чудовий букет.-- Тримай. -- сказала бджілка. Мітру взяв букет ромашок і троянд, прийшов додому і подарував матусі. Вона була дуже щаслива!