-привіт,ірино!
-привіт,михайле
-як справи у тебе?
-все добре, а у тебе?
- йду гуляти до лісу
-люблю ліс,там гарно пахне: ягодами,опавшим листям і грибами.
-я з друзями гуляю там завжди,там такий гарний краєвид
-о,так. ми гуляли там позавчора.надзвичайно сподобалось!хочу піти ще раз.
- ходжу кожної суботи ,туди.ходжу.
-ой,вибач. мушу йти.до побачення!
-обов*язково. до побачення
Кожна людина особлива, і в кожної є своя мрія. Хтось хоче стати футболістом, хтось актором. Моя мрія - підкоряти серця людей своїм голосом та надихати їх. Коли ти чогось прагнеш, ти не повинен сидіти на місці та чекати чуда. Треба взяти себе в руки та цілеспрямовано йти до мети. Звісно це буде не легко. Але потрібно, не дивлячись на труднощі, йти вперед. Я з дитинства займаюся срівом. У початкових класах я виступала перед вчителями. Я намагаюся більше і більше розвиватися у сфері музики. Хоча я і не дуже швидко вчуся, але я знаю, що завдяки моїм старанням, я хоча б на крок ближче до здійснення своєї мрії.
<h2>Я сама шукаю відпоідь на це запитання, інічого не виходить!!!! </h2>
Ліс був засніжений, і здавалося, що все навкруги блищало іскорками.
Сніг почав танути, і по вулиці бігли прудко струмки.
Петро збудував греблю біля села.
Василько написав довгоочікуваний лист матусі.
Діти розмовляли тихо, аби не розбудити бабусю.
Все : будинки, дерева замело снігом.
Іван Петрович повільно шкандибав у під'їзд.
Дід Іван міцно забив цвях у стелю.
"Скажи мені правду!" - благала мати сина.
Мишко схилив голову додолу, бо сумні думки не покидали його.
<span> Давайте ставитися до хлібу завжди з шаною і повагою.
</span> Бережіть хліб<span> — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.
</span><span>То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою.</span>
