1. Дівчинка так розповідала, як вчила її мати.
2. Юнак говорив так голосно, ніби звучала мідна труба.
3. Дитячий сон такий солодкий, що жаль будити маля.
4. Хлопчикові наснився такий чудовий сон, начебто він опинився у казковій країні.
[вимал'овуйут'] - наголос на о, и наближене до е.
Запитував - розпитував, цікавився, довідувався.
Після першого уроки однокласниці зустрілися в шкільному коридорі, хотіли поділитися своїми враженнями від їх поїздки у музей Тараса Шевченка.
- Привіт, Ганусю, як справи? Я дуже вражена нашою невеликою подорожжю. А ти? - спитала русява дівчинка, дивлячись своій подрузі у вічі.
- Привіт, Софіє. В мене все чудово, після нашої поїздки я стала краще розуміти про те, що говорить наша вчителька з української літератури. Авжеж, одна справа - уявляти, а зовсім інша - бачити своїми очима, - захоплено розповідала подружка Софії, поки вони обидві ходили по коридору.
- Погоджуюсь з тим, що сприймати інформацію стало значно легше. Та це тільки початок! Я дуже зацікавилась цим письменником, його дитинствои та значенням його творів для нас, молодого покоління.
- Це дуже добре, що ти цим зацікавилась, знання ніколи не бувають зайвими. До того ж знання таких талановитих людей, що жили нашою країною та кохали її усім серцем.
- Може, сходимо у бібліотеку, щоб знайти більше матеріалу про Тараса Шевченка? - запрпонувала Гануся.
- Звичайно сходимо! - погодилася дівчина. І вони, сміючись і жартуючи, побігли до шкільної бібліотеки.