Ця подорож закарбувалася у моїй пам'яті.
Неможу бо сама шукаю цей ответ
У степовій зоні мешкає 90 видів ссавців, птахів і купа комах. Дійсно, в умовах степу, а саме — мізерної рослинності, посушлівого клімату, нечисленних водойм, холодних зим і величезної території дуже складно ховатися від ворогів і добувати собі їжу. Тому тварини, що мешкають тут сильні і витривалі, а також можуть довго обходитися без води і їжі. В степах проживають кулани, сайгаки і джейрани, які боячись вовків, збираються у великі стада. Так їм легше дати відсіч хижакам. Швидкість під час бігу вони розвивають до 150 км на годину. У підземних норах живуть ховрахи, борсуки, бабаки, хом’яки, тушканчики і лисиці. Там вони рятуються влітку від нестерпної спеки, а взимку від холоду. У норах вони зберігають їжу і вирощують дитинчат. Ці мешканці навчилися тривалий час обходитися без води, вживаючи соковиту рослинність. А ось горностаї, тхори і вовки нори не риють. Войовничість дозволяє їм займати чужі оселі, виганяючи з них законних власників. Серед всеїдних тварин в степах велика кількість птахів, рептилій і їжаків. Вони харчуються ягодами і комахами Окреме місце належить плазунам. Найбільш часто в степу зустрічається полоз і степова гадюка. Повітряний простір степів підкорюють степові орли, курганники, канюки, соколи і боривітри, чайки і жайворонки. У таких нечисленних водоймах і біля них мешкають чаплі, а також куріпки.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
