Земля - наш спільний дім.
Земля на якій ми народилися, це наша земля, земля яку потрібно оберігати! На цій землі живуть ще мільйони таких же людей як і ми. Тому земля, це наш спільний дім!
Міцна родина-міцна країна. Бо якщо кожна родина буде міцною, то країна також буде міцною!
<span>В
одинадцять годин – об одинадцятій годині<span>
Підписка на газети</span> – передплата на газети<span>
Працювати на совмісництву</span> – працювати за сумісництвом<span>
Відкрити зошит </span>– розгорнути зошит<span>
Відбутися при любій погоді</span> – відбутися за будь-яких
обставин<span>
Семидесяті роки </span>– сімдесяті роки<span>
Не по дням, а по часам</span> – не по днях, а по
годинах<span>
Без десяти хвилин п'ять </span>– за десять (хвилин)
п’ята<span>
По питанню розподілу</span> – з питань розподілу<span>
Питання за</span>лишається
відкритим<span><span>– питання залишається невирішеним</span></span></span>
Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на допомогу. Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
[к а м й а н и й ] ось так
Тепер Украинцям невистачае ума!
