Портфель - дуже важлива річ. Він повинен бути зручним, адже з ним доведеться ходити в школу цілий рік, а то і два. Тому до покупки портфеля я завжди ставлюсь дуже серйозно. На початку цього навчального року ми з мамою відправилися у магазин, і я довго вибирав ранець. Один був завеликим, інший - замалим, а форма третього мені не подобалась. І ось мій погляд зупинився на одному із портфелів, я взяв його в руки, дослідив усі відділи, поклацав замочками, і зрозумів: це те, що треба. Мій портфель був зеленого кольру, з салатовою <u>оббивкою</u> (тут не знаю). В ньому є два великі відділи, які защіпаються великими собачками. Туди я кладу зошити та підручники. Декілька маленьких кишеньок, включаючи для канцелярських знарядь, ключів, і сотового телефона, які створюють додаткові зручності: всі друбні речі лежать окремо одна від одної, їх можна швидко знайти та дістати. Мій портфель - друг і помічник у навчанні. Він завжди і мною в школі і дома.
Не впевнений, що слово портфель - літературне, можливо його треба поміняти на <em>рюкзак</em>, або <em>ранець</em> (але ранець - це той, який носять у руці)
Я дуже часто розмірковую над тим, що я хотів би змінити в своїй школі. По-перше, я хотів би впровадити в навчання інноваційні технології. Час минає, треба користуватись його здобутками. Було б цікаво, якби кожен з нас мав змогу готувати проекти, знімати відео на певні теми, робити презентації та демонструвати їх на великому екрані. Такий підхід до навчання міг би розкрити весь творчий потенціал учнів та зробити уроки більш цікавими.
По-друге, було б краще мати більше наочності. На уроках біології, вивчаючи рослини, було б добре виходити на природу та демонструвати учням все як є. Це допомогло б розвити інтерес до навчання та сприяло б згуртуванню колективу. Навчання може бути цікавим. Але, на жаль, дуже часто нам дається для ознайомлення сухий матеріал. Тому я б звернув увагу саме на те, як допомогти отримувати цікаві знання.
Колиска............................................
Моє дитинство -найкраще .
Я пам.ятаю його дуже добре .Я була дуже спортивною дівчинкою.Ходила на борьбу ( 1 день ). Я пришла , мене всі хлопці боялись .Я в 6 років ходила на бальні танці .Вони мені дуже сподобались .І тепер вони мені знадобились.Я пам,ятаю, як почала грати на фортопіано .Ці звуки доносились по всій школі. Коли я грала , люди мене уважно слухали .З дитинства я була схожа на розбійницю . Я любила лазити по деревах . Це дуже весело було .Я грала в усі ігри : хованки , вампір , козака -розбійника і.т.д . З дитинства я обожнюю тварин .Я пам,ятаю , брала коників , потім вони вмирали , я їх хоронила, на на ступний день приходила відкапувала їх і плакала .В мене було багато кошенят і дуже велика собака ,Аллабай -дуже добрі собаки )
Його звали Док .Потім він помер і я тяжко пережила його смерть .Пам,ятаю, як в перший раз пішла до школи до 1-го класу, а зараз уже 11 -й клас . Час так швидко линув , що я не встигла оглянутись . В мене було багато друзів ,Я ходила з дитинства на кружок по бісеру . Робила квіти і тварин .Пам, ятаю ,що ходила багато разів до зоопарків . Там дуже весело було .На ролики вперше стала в 6 років ,зараз роблю багато трюків. Граю на гітарі . Пам, ятаю, як я стрибнула с парашюта . Це було стільки емоцій, я вам не можу передати .Спочатку було трохи страшно , але я переборола свій страх і стрибнула . Ти летиш у небі і так класно .Я вмію малювати .Перший портрет я намалювала в 10 років .
Я , вважаю, що дитинство не повернути . Живіть майбутнім .Більше фотографуйтесь , ведіть спортивний образ життя .І живіть , так , як ви захочете .
