Аж ребра світиться - худий;
Зробити з мухи слона - перебільшити;
Зривати маску- викривати;
Хоч в око стрель - темно;
П'яте через десяте -дещо;
Туман вісімнадцятий - нерозумний/впертий;
Ні живий, ні мертвий- наляканий/вражений;
Альфа і омега- початок і кінець.
1.Навари, милая, навари, милая, <span>Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!
</span>2.Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
<span>Пiдманули Галю, забрали з собою.
3.</span>Багатьом було усе байдуже.
Але ми прийшли до тебе, Мати,
<span>Мир, добро та злагоду шукати.
</span>4.Кохання моє, неси мене.
<span>Дай крила мені, прости мене.
</span>5.Червона калина, чого в лузі гнешся,
<span>Чого в лузі гнешся ?
</span>6.Не дивуйся, мама милая,
<span>Чому я така щасливая - </span>
<span>Я на побачення іду.
</span>7.<span>"Марусе ти, Марусе, люблю я твою вроду, </span>
<span>Люблю дивитися, як ти ідеш по воду.
</span>8.Сонце низенько<span>, вечір близенько.
</span><span>Спішу до тебе, моє серденько.
9.</span>Ой, ви хлопці, не робіть мороки-
<span>Є у мене хлопець синьоокий.
10.</span>Ой Романе, моє серце,
<span>Остав води хоть відерце.</span>
Хліб - усьому голова »всім відоме прислів'я. В ньому закладена вікова мудрість нашого народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.З давніх пір в житті народу було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Хліб ... Ось він - свіжий, м'який, запашний - лежить на вишитому рушнику. Від нього пахне золотий нивою, спекотним сонцем, чується пісня жайворонка.До жнив готувалися всю зиму, весну, а її початок ставало святом. Селяни одягали білі святкові сорочки і віиезжалі на ніч в полі, щоб з першими променями сонця почати жнива. Це було справжнє свято.
Марійка розквітла мов калина непомітно для батьків.,
Мої слова чисті мов срібло.
Андрійко так швидко майнув степом, неначе блискавка<span> майнула на небі.
Батько як у воду глядів, адже його здогадки виявилися правдою.
Вона жила як сир в маслі, адже мати завжди їй ні в чому ніколи не відмовляла.
Василь так несподівано повернувся з відрядження, як сніг на голову.
Мати завжди наказувала берегти сімейну каблучкуяк зіницю ока.
</span>
[з д а й е т' с' а], [в а ж к о], [д о ш ч], [б а б у с' а], [м' й а к и й]
