Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!
Іноді ми не слідкуємо за тим,що говоримо іншим, і часто це може зруйнувати життя тих,хто поруч. особливо завдають болю слова,які нам кажуть наші рідні- мама,тато,сестра, або брат. Адже саме вони найдорожчі тобі люди,люди,яким ти довіряєш.
вони можуть навіть не дізнатися про те,що зробили дуже боляче.
наприклад, сестра каже, що ця сукня не підійшла тобі,тому що ти товста. з таких фраз зазвичай починаються дуже великі проблеми. Спочатку ти просто не будеш нічого їсти,а потім і до харчового розладу не далеко.
Тому,нам потрібно слідкувати за своїми словами. ми можемо навіть не подумати,що сказали,а людину це вже зломило.
Серед білого дня - у всіх на виду
кури не клюють - багато (чогось)
кинути рукавичку - виклик
<span>Червона(яка?означення) калина(що? підмет).
Просте, розповідне, не оксичне, односкладне (іменне), поширене, не усклад.
</span>Скільки(підмет) тепла(чого? додаток), ласки(чого?додаток) у цих звичних(яких?означення) нашому(якому? означення) серцю(чому? додаток) словах(чому? додаток).
Просте, розповідне, неокличне, односкладне (іменне), поширене, не усклад
С<span>кільки(обставина) пісень(чого? додаток), легенд(чого? додаток) присвячено(що зроблено? присудок) цій скромній(якій? означення) рослині(цій рослині чому? додаток).
Просте, розпов, неоличне, односкладне (безособове), пошир, не усклад
</span>Був(що робив? присудок) звичай(що? підмет) над могилою(де? обставина) дівчини(кого? додаток) садити(неузгоджене означення) калину(що? додаток) як символ(як що? обставина) чистоти(чого? додаток) й суму(чого? суму).
Просте, розпов, неокличне, двоскладне (і підмет і присудок), поширене, не ускладн
<span>Калина(що? підмет) має(що робить? присудок) високі(які? означення) декоративні(які? означ) властивості(що? додат).
</span>Просте, розпов, неокличне, двоскладне (і підмет і присудок), поширене, не ускладн<span>
Навесні(коли? обставина) вона(хто? підмет) прикрашається(що робить? присудок) квітами(чим? додат), восени (коли?обстав)— янтарно-червоними(якими? означ) гронами(чим? додат) плодів(чого?додат) і листям(чим? додат), яке поступово(як? обстав) червоніє(дієприкмент.обставина).
</span>Просте, розпов, неокличне, двоскладне (і підмет і присудок), поширене, не ускладн<span>
Недарма(як? обставина) й зараз(коли? обстав) у багатьох(де? обставина) селах(де? обставина ) і містах(де? обставина) можна побачити(можна побачити - що зробити? присудок) цю красуню(що? додаток).
</span>Просте, розпов, неокличне, односкладне (присудок - особове), поширене, не ускладн
—Грегоре! — почувся голос: це була мати. — Уже сорок п'ять хвилин на сьому. Хіба ти не будеш їхати? (Ф. Казка «Перевтілення»)
— Як так? — здивувався Чіполла. — Навіщо ж перекривати роботу посередині? (И. Манн «Маріо і чарівник»)
