Так множина, бо не можна сказати в однині наприклад санчато
Дієслова в теперішньому і простому майбутньому часах (доконаного виду) однаково змінюються за особами й числами. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.
До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають є (на письмі — також є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (на письмі — також -ють): кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; зуміє, зумієш, зуміємо, зумієте, зуміють.
До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають и, і (на письмі — ї), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (на письмі — також -ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; склеїш, склеїть, склеїмо, склеїте, склеять.
В українській мові немає таких дієслів, що в якихось формах належали б до 1 дієвідміни, а в якихось — до II: якщо дієслово в будь-якій особовій формі має закінчення І дієвідміни, то й у всіх інших формах матиме звукову характеристику цієї дієвідміни; те саме стосується й дієслів II дієвідміни.
<span>Отже, дієслова 1 та II дієвідмін на письмі мають такі особові закінчення: </span>
<span><span>ЧислоОсоба1 дієвідмінаII дієвідміна</span><span>Однина1-а 2-а 3-я-у, -ю -еш, -єш -є, -є-У, -ю -иш, -їш -ить, -їть</span><span>Множина1-а 2-а 3-я-емо, -ємо -ете, -єте -уть, -ють<span>-имо, -їмо -ите, -їте -ать, -ять<span>
</span></span></span></span>
Орфографія - правопис
Пілот - льотчик
Екземпляр - примірник
Інформація - відомості, дані
Дистанція - відстань
Екзамен - іспит
Горизонт - обрій
Агресор - загарбник
Демократія - народовладдя
Інструкція - вказівка
Гігант - велетень
Біографія - життєпис
Аналогічний - подібний
Дефект - вада
Екстрений - негайний
Блокнот - записник
Акцент - наголос
Економний - ощадливий
Оригінальний - справжній
Актуальний - сучасний
Ерудований - освічений.
дзвонить-(дз в о н и т)-8б; 6 зв
