У полі ростуть маленькі дзвіночки.
втретє висип, босоніж бреде, надвоє роздер, якраз скаже, переходить убрід,
бозна-як зблід, рано-вранці розбуджено, всього-на-всього кущ, давним-давно несе, врешті-решт сам,
кінець кінцем зник, раз по раз запитував, думав на самоті, по двоє виходили з хат, з усіх усюд ішли
Перед дощем квіти дужче пахнуть
Коли я був маленьким мене дiдусь завжди брав на поле. вiн робив на тракторi, а я iiздив з ним усюди. Але менi дуже подобалось обiдати у тiнi пiд деревом, я не просто iiв, а прислухався до жужання бджiл та спiву птахiв це була чудова пiсня неначе "степова симфонiя"
Я часто бачу в саду метеликів-кропивниць або ж кропив'янок. Вони невеликі, але помітні. У цих метеликів цегляно-червоні крильця з великими чорними цятками. Метелики цього виду, звичайно, носять таку назву не тому, що п’ють кров. Просто їхні гусениці виростають на кропиві.
Крила кропивниць гарної форми, верхня їхня частина виступає в порівнянні з нижньою. Зубчасті краї крилець мережані чорно -білим. Завдяки цим прикметам кропивницю не сплутаєш з будь-яким іншим метеликом.
Якщо метелик сидить на квітці, то можна побачити також нижню частину його крил. Але вона зовсім неяскрава, сіро-бурого кольору з широкою жовтою смугою.
Я люблю спостерігати за метеликами цієї породи. Особливо, коли по саду їх літає декілька. Або коли метелик сидить на квітці, рівненько розправивши крила. Здається, простягнеш руку та обережно візьмеш у долоні це диво. Але варто потягнутися за нею, як кропив'янка вже знову тріпоче крильцями в повітрі.