Мовивши слово, треба бути йому паном.
Де мало слів, там більше правди.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш
Гостре словечко коле сердечко.
Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.В осінній день усе авколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток.<span>Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води.Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях,не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі</span>
Держись, Хома, іде зима!
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Синиця пищить - зиму віщить.
Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
<span>До завірюхи треба кожуха.</span>
Мне кажется это означает "безкінечний" .