Кожна людина має потребу у спілкуванні. Потрібно комусь довірити свої секрети, спитати поради і знати, що в тебе в житті є людина, на яку ти зможеш покластися у будь-якій ситуації. Саме для цього і існують справжні друзі.У повсякденному житті нас оточують люди, з якими ми ходимо до кав’ярні, відпочиваємо на пікніках, спілкуємось, розважаємось. Це є приятелі, а не друзі. Бо як тільки вам стане не до веселощів, прийде біда або хвороба, поряд с вами не буде жодного з тих приятелів. Недарма ж є прислів’я: ” Друг познається в біді.” Тільки в біді з нами поряд залишаться справжні друзі,- ті, хто допоможе пережити найважчий період у нашому житі.Справжня дружба потребує самопожертви. Необхідно інтереси друга ставити поряд зі своїми, вміти від чогось відмовитись заради іншого. І дати другу те, чого ти чекаєш від нього. Всі ми прагнемо стати кращими, чомусь навчитися в житті, і в цьому нам теж допоможе дружба. Вона виступає в нашому житті в якості психотерапевта. Довірити потаємні мрії, отримати співчуття, – для цього теж потрібні друзі.Одразу зрозуміти дуже складно, хто є дійсно справжнім другом. Для цього має пройти деякий час, потрібно пережити якісь життєві ситуації. Дружба допомагає нам пережити самотність, яку іноді ми всі відчуваємо. Бо в кожного в житті буває мить, коли вас не розуміє сім’я, коли весь світ налаштований проти, і лише друг буде поряд, і лише він зрозуміє, підтримає, дасть пораду і допоможе.Для мене мої друзі- це найдорожчі після батьків люди. З ними я проводжу багато часу, шукаю відповідь на деякі питання, прводжу весело вільний час. Я дуже ціную нашу дружбу, намагаюсь не сваритися та завжди прийду на допомогу, якщо це знадобиться. Щоб мати вірного друга, потрібно і самому стати таким. Бо якщо ти хитритимеш, обманюватимеш, будеш зверхньо ставитися до оточуючих, не звертатимеш уваги на чужі проблеми, не будеш приділяти достатьньо уваги близьким, то і до тебе будуть відноситися відповідно.А якщо ти уважний, співчутливий, не байдужий до бід та радощів своїх близьких, то буде і у тебе справжня дружба, яку потрібно цінувати, берегти та усіляко підтримувати.
Називний: загублена парасолька; білий лебідь; далека дорога;
Родовий: загубленої парасольки; білого лебедя; далекої дороги;
Давальний: загубленій парасольці; білому лебедю; далекій дорозі;
Знахідний: загублену парасольку; білого лебедя; далеку дорогу;
Орудний: загубленою парасолькою; білим лебедем; далкою дорогою;
Місцевий: у/на загубленій парасольці; у білого лебедя, на білому лебеді; у/на далекій дорозі;
Кличний: загублена парасолько; білий лебеде; далека дорого;
Калина – невелике деревце. Воно гарне о будь-якій порі року. Навесні бубнявіють бруньки. З них появляються молоді зелені листочки. У травні калина зацвітає дрібним білим цвітом. Тоді її порівнюють з нареченою. Та недовго красується вона своїм вбранням. Білі квіти дадуть початок майбутнім червоним калиновим гронам. Легкий подих вітру обсипає чудовий цвіт. Білим покривалом встеляє землю.
<span> Гарна калина навесні</span>
У Марусі Богуславки була схожа доля з Роксоланою.
Моє ставлення до Марусі Богуславки позитивне, адже не дивлячись на те, що вона пережила ,не втратила людяності і співчуття до людей.Маруся, отримавши ключі від замку і темниці, звільнила з полону своїх земляків. Це свідчить про її доброту і сміливість, саме такі люди мені імпонують, я вважаю їх чесними та мудрими.