Кожна людина має потребу у спілкуванні. Потрібно комусь довірити свої секрети, спитати поради і знати, що в тебе в житті є людина, на яку ти зможеш покластися у будь-якій ситуації. Саме для цього і існують справжні друзі.У повсякденному житті нас оточують люди, з якими ми ходимо до кав’ярні, відпочиваємо на пікніках, спілкуємось, розважаємось. Це є приятелі, а не друзі. Бо як тільки вам стане не до веселощів, прийде біда або хвороба, поряд с вами не буде жодного з тих приятелів. Недарма ж є прислів’я: ” Друг познається в біді.” Тільки в біді з нами поряд залишаться справжні друзі,- ті, хто допоможе пережити найважчий період у нашому житі.Справжня дружба потребує самопожертви. Необхідно інтереси друга ставити поряд зі своїми, вміти від чогось відмовитись заради іншого. І дати другу те, чого ти чекаєш від нього. Всі ми прагнемо стати кращими, чомусь навчитися в житті, і в цьому нам теж допоможе дружба. Вона виступає в нашому житті в якості психотерапевта. Довірити потаємні мрії, отримати співчуття, – для цього теж потрібні друзі.Одразу зрозуміти дуже складно, хто є дійсно справжнім другом. Для цього має пройти деякий час, потрібно пережити якісь життєві ситуації. Дружба допомагає нам пережити самотність, яку іноді ми всі відчуваємо. Бо в кожного в житті буває мить, коли вас не розуміє сім’я, коли весь світ налаштований проти, і лише друг буде поряд, і лише він зрозуміє, підтримає, дасть пораду і допоможе.Для мене мої друзі- це найдорожчі після батьків люди. З ними я проводжу багато часу, шукаю відповідь на деякі питання, прводжу весело вільний час. Я дуже ціную нашу дружбу, намагаюсь не сваритися та завжди прийду на допомогу, якщо це знадобиться. Щоб мати вірного друга, потрібно і самому стати таким. Бо якщо ти хитритимеш, обманюватимеш, будеш зверхньо ставитися до оточуючих, не звертатимеш уваги на чужі проблеми, не будеш приділяти достатьньо уваги близьким, то і до тебе будуть відноситися відповідно.А якщо ти уважний, співчутливий, не байдужий до бід та радощів своїх близьких, то буде і у тебе справжня дружба, яку потрібно цінувати, берегти та усіляко підтримувати.
Клены оделись в багрянец. Они стоят, задумавшись, на опушке, словно грустят о том, что пришел октябрь. Иногда тихонько роняют свои резные листья. Внезапный порыв ветра безжалостно срывает осеннюю красу с грустных кленов. Как выглядят золотые березки среди зеленых сосен. Они опустили ветки и печалятся, что скоро придут холода. Похожие на огромных великанов, раскинув ветки, стоят желто-зеленые дубы.
<span>Высоко в небе звонко курлычут журавли. Они собираются в стаи и летят на юг. Где-то в вышине перекликаются дикие гуси. В родных краях становится очень холодно, и они вынуждены лететь туда, где тепло. Только воробьи летают вокруг и звонко чирикают, потому что им некуда спешить. Осень постепенно отдает свои права зиме. Утром уже очень холодно, появляется первый иней. Днем солнце старается прогреть но, наверное, ему уже не хватает сил. Во всем ощущается морозное дыхание </span> <span>зимы. За ночь на собрались тучи, а утром, словно пух, из них посыпались первые легкие снежинки. Они кружились в танце и застилали землю белоснежным ковром. От этого волшебного снегопада на душе было и радостно, и грустно. </span> <span>Утром выглянуло, и снег понемногу стал таять. Так бывает всегда, ведь это только первый снег!</span>
Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міста сталеву Антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. Маркіз де Шампіньйон у вас жабо чудове, та пардон ви все одно потрапите в бульйон.
