Попросити вибачення перед гостями та в того у кого день народження, подарувати подарунок і сісти за стіл тільки сідоти треба обережно, що не штовкахи тих хто вже сидить і головне не траба швидко хапати все з стола і викрикувати або перепитувати про що каже людина коли не чув половини розповіді. Також є головним не загострювати уваги на тому що людина запізнилась
Читання (підмет) гарних (присудок) книг (долаток) - це спілкування (присудок) з найкращими людьми (озн) минулих часів (обставина)
Трапляється-[т р а п л а й е т с а]-11 зв.,10 б.,3 скл.,7 пр.,3 г..
Коли на вулиці серпень, починаються жнива.В поле виходять комбайни,вони йдуть один за одним підбираючи густий урожай.Зерно ллється в кузов машини,його сушать і потім відвозять на млин для розмелювання на борошно.З борошна на пекарнях випікають різні види хліба. Багато людей працює,для того,щоб на нашому столі завжди був хліб.
Коломи́йки — традиційний жанр української фок-музики і хореографії— дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість цього жанру.Специфіку коломийки свого часу визначив відомий фольклорист Ф. Колесса:«Коломийка — це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів" »Проте на думку В. Гошовського, коломийка — це пісенний тип, значно старший за сам жанр: своїм корінням він сягає ХVІІ століття. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, які були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні.