На жанровій картині М. Дерегус відобразив один із можливих епізодів життя юного Тараса Шевченка.
<span>Дія відбувається під селянською хатою, що стоїть на горбочку край села. У центрі — старий кобзар із малим поводирем, а навколо стоять селяни і зачаровано слухають невеселу оповідь. Тут і молода господиня зі своїм сімейством, і косарі, що повертаються додому після цілоденної праці, і старенька бабуся, і Тарас. Він стоїть найближче до кобзаря, ловить кожен рух, вслухається в кожне слово. Пісня проймає його до глибини душі. Про це говорить зосереджений погляд, недитяча задума. </span>
<span>Засмучені обличчя селян засмаглі від вітру і сонця. Тяжке життя, непосильна праця наклали свій відбиток. На картині переважають синій, бузковий, голубувато-сірий кольори. Вони передають настання вечірньої прохолоди. Барви нечіткі, бо на землю вже спускається ніч. </span>
<span>Скоро згасне день, кобзар понесе свої пісні далі, але селяни ще довго пам'ятатимуть його сповідь про життя в неволі, про ту іскорку надії, яку вселив співець у їхні душі.</span>
1) Мова - найцінніший скарб, мудра берегиня народу.
Відповідь:
Я вважаю, що конкретними діями можна змінити все. Також велику роль відіграють словами сказані нами. Адже вони являють собою велику сутність, яка може призвести не лише до хорошого, а й до лихого. Ми повинні слідкувати за собою та остерігатись тих моментів, коли зроблене нами може довести до чогось більшого та неприємного. Нажаль це мало хто розуміє та своїми вчинками робить лихо.
Пояснення:
Яблучко, сливка, огірочок, картопелька, капусточка, цибулька, грушенька, квасолька.
Павлик зірвав з дерева червоне яблучко.
Бабуся попросила нарізати до салату огірочків.
До супу треба досипати квасольки.
Мама смажить на пательні цибульку.
Восени будемо збирати смачнющі сливки.
Слова зі змешливо-пестливими суфіксами надають реченням ніжного, пестливого, ласкаючого забарвлення та нагадують звертання до дітей.
старательно только на рускам знаю
