Коли птахи мають щось незвичайне в своєму походженні або звички, то з цього приводу часто виникають забобонні судження. Сова має дуже дивну зовнішність і сильно відрізняється своєю поведінкою від інших птахів.
Ось чому вона обросла всілякими легендами. Чи знаєте ви, що в давні часи вона вважалася птахом, що приносить нещастя? Римляни так сильно ненавиділи сову, що, побачивши і піймав її в місті в денні години, спалювали, а попіл публічно кидали в Тібр!
Проте в Англії та інших місцях її часто називали «мудрої старої совою». Це швидше пов'язано з її зовнішністю, а не наявністю якогось вищого розуму. Її величезні, подібні зіркам очі, здається, дивляться на вас у великій задумі. У дійсності ж ці очі дуже чутливі до денного світла. До того ж вони так розташовані, що сові доводиться повертати всю голову, щоб змінити напрям погляду.
Рано сонечко схопилось, у росі перлистій вмилось. Річка синіє, зітхає, сміється. В'ються тумани, пливуть над землею. Не крийся туманом, небо! Вийди, сонечко, на наше полечко! Злітай, птице, у чисте небо!
Хвовались,умостилася,сплять,згорнувшись,заснув-дієслова у тексті.
Дружба, на мій погляд, це великий дар людині. Адже чим більше в тебе справжніх товаришів, тим більше ти відчуваєш підтримку у важких ситуаціях, допомогу у скруті та щиру радість за твої успіхи. Але також важливо бути самому чесним і щирим у стосунках зі своїми товаришами.
<span> </span>
<span> У мене багато знайомих, але справжніх друзів мало. Адже не кожного можна назвати своїм справжнім другом. Я вважаю, що такі стосунки мають пройти через певні випробовування та перевірку. І справа не в тому, чи дасть хтось переписати комусь невиконане домашнє завдання, чи підтримає тебе у сварці. Справжня дружба набагато глибша. Я пам’ятаю випадок, після якого мені було присвоєно почесне звання друга. Одна моя сусідка, така ж учениця, як і я, сильно захворіла. Протягом тривалого часу їй не можна було виходити на вулицю, тому вона пропускала заняття. Оленка, так її ім’я, вчилася дуже добре, тому сильно переживала за пропущені уроки. Хоча в неї і були номери телефонів її класного керівника й однокласників, та це допомагало лише частково. Вона могла дізнатися, яким було домашнє завдання, але новий матеріал досить часто був складним і незрозумілим. </span>
<span> </span>
<span> Одного разу Олена звернулася до мене по допомогу. І так сталося, що з багатьох предметів завдання в нас були однакові. Я погодилась допомагати їй. Час, який ми проводили разом, минав швидко і весело. Оленка була не лише розумною, але цікавою і чемною дівчиною. Коли вона після хврроби прийшла до школи, то вразила вчителів своєю підготовкою. Та й у мене з багатьох предметів оцінки підвищилися. Відтоді ми товаришуємо і Оленка називає мене справжньою подругою.</span>
Ледача людина ні за холодну не візьметься.