Осінній ліс
Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні зими. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок.
Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.
Летить земля, кричать лелеки, і зорі падають до ніг. Я згодився, і ми разом гуляли по місту .Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю . Ще сніг кругом, ще голі віти в дубс, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра)Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М.Івченко).<span>Я знову згадав ті хвилини, що душу п'яніли мою (В.Сосюра ).
</span><span>
</span>
З деревини виготовляють ящички, шафи, столи, папери тощо.
У лісі живуть лисиці, вовки, ведмеді тощо.
Учні вивчають на уроках математику, літературу, рідну та іноземну мови тощо.
Бити кого-небудь; давати прочухана комусь
Службові-- до, із
Підмет- сніжки
Присудок- полетіли