Мама,мамка,мамуся,мамуля.
Папа,папуля,папочка,папаня.
Бабушка,бабуля,бабуся,бабуленька.
Домівка -0=0--0 7 букв,7звуків, 3 гол, 4 пригол.
Кажуть, під Новий рік збуваються всі мрії. Одне з цих чудових свят запам’ятається мені надовго, бо під час нього трапилося справжнє диво.Було близько десятої години вечора тридцять першого грудня, а погода надворі зовсім не новорічна. Стояла мряка, а морозу не було. Вологе повітря легко пробиралося під одежу, і ти враз замерзав. Зірок не видно на нічному небі, тільки тусклі вогні вуличних ліхтарів неохоче пробивалися крізь темряву. А потім взагалі почав накрапати зовсім недоречний дощ, що скоро переріс у справжню зливу. Отака тобі зимова новорічна казка…Наша родина готувалася відзначати Новий рік, ми накривали святковий стіл, посеред кімнати блищала гарно прикрашена ялинка. А от настрій був не дуже , його псував несвятковий дощ за вікном.Аж ось раптом ми помічаємо, що чогось якось надто світло надворі. На годиннику – пів на дванадцяту. Визираю у вікно – і не вірю очам! Густий лапатий сніг валить з неба! Хапаю пальто, вибігаю надвір – там легкий мороз і сніг! Справжній сніг! Він швидко вкриває залишену дощем кригу на асфальті товстим білим килимом. Це просто неймовірно! Усі раптом стали веселі та щасливі! Розпочалося справжнє свято, а після вечері ми всі висипали на вулицю та грали в сніжки біля години. Оце було справжнє новорічне диво для всіх – і дорослих, і дітей!<span>А вранці! Раптово прокидаєшся у зимовій казці. Виглядаєш у вікно – аж сліпить очі чистий білий сніг, що товстим килимом встелив голу землю. Сонячне світло відбивається від мільярдів крихітних кристалів та грає всіма кольорами спектру. Поважні стоять дерева та кущі, наряджені у білі хутряні одежі, ніби вихваляються одне перед одним. А подме вітер, так злітає з віт та дахів ціла зграя легких сніжинок, та й кружляє в повітрі, виблискуючи на сонці. Залишається тільки подякувати природу за такий щедрий святковий дарунок, чудову зимову казку!</span>
Ответ:
Объяснение:
Прийшла осінь
Минуло тепле літо. Прийшла прохолодна осінь. Пожовкли дерева. Вітер зривав з них зів’яле листя і кружляв ним над лісом. Листя опадало на землю та стиха шаруділо.
Перелітні птахи відлетіли у вирій. Комахи та плазуни поховалися. Смутно стало у лісі, незатишно.
