Ответ:
У сухих і тінистих лісах мешкає лісова красуня – білочка. Іноді її можна зустріти у затишних фруктових і горіхових садах та привітних міських парках. Хутро в білочки дуже густе та пухнасте. В шубці звірка поєднуються три кольори: червоно-рудий, попелясто-сірий і білий. Спинка та голівка білочки руді, боки сіренькі, а черевце - біле. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи.
Сонце (підмет), цілий день закрите хмарами (означення, виражене дієприкметниковим зворотом), надвечір (обставина) вибилося (присудок) з своєї (означення) неволі (обставина) і, сідаючи за гору (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом), обливало (присудок) червоним (означення) світлом (додаток) усе (означення) село (додаток).
У повітрі сніжинки літають
Чутно як ліс шумить
В небі сонце сміеться
Намилити шию-насварити когось за яку-небудь провину, побити.
Віддати перевагу-опинитися на чиємусь боці.
Клацнути зубами-відчувати голод, змерзнути, боятися.
Згущувати фарбу-посилювати, пересилювати що-небудь негативне.