Частини мови кожного слова у реченні:
Несло (<em>дієслово</em>) то (<em>сполучник</em>) гілку <em>(іменник)</em> рододендрона <em>(іменник)</em>, то (<em>сполучник</em>) цупкий (<em>прикметник</em>) вінок <em>(іменник)</em> з (<em>прийменник</em>) якихось <em>(займенник)</em> дивовижних (<em>прикметник</em>) трав <em>(іменник) </em>та (<em>сполучник</em>) альпійських (<em>прикметник</em>) квітів <em>(іменник)</em>, досі <em>(прислівник) </em>не <em>(частка)</em> бачених (<em>дієприкметник</em>) нею <em>(займенник)</em>, таких <em>(займенник)</em>, що <em>(займенник)</em> цвітуть (<em>дієслово</em>) лише <em>(частка)</em> там <em>(прислівник)</em>, високо <em>(прислівник) </em> в (<em>прийменник</em>) горах <em>(іменник)</em>, у (<em>прийменник</em>) понадхмар’ї <em>(іменник)</em>.
<em>Сніг , мандарини , ялинка , свічки , дзвіночки , іграшки . Усе це асоціюється в мене з новорічними святами .Хоч вони вже й минули та на душі залишився легкий подих зимової казки . Кожень день я гуляла з друзями по засніженим вулицям , ми грали у сніжки , каталися на санчатах . Усі були такі щасливі , кумедні , мов сніговики усі в снігу . Потім вже так скоро настав Нови Рік . З перших же днів він подарував мені щастя та наснагу . Але найбільш я чекала Різдва . Ми з друзями ходили колядувати . Утворили навіть власний вертеп усі були в костюмах , разом співали колядки та щедрівки . Усе було намовби в казці . Свята промайнули дуже швидко і вже час повертатися до школи , але я щаслива від таких чудових новоріних свят .</em>
<span>Цей чудесний останній місяць осені сповіщає нам про наближення холодів. Кожен листочок, кожне стебельце чи кора дерева ніби натякають, що скоро все засніжить красуня зима. Вона вкриє білосніжною одежею ліси та діброви, луги та поля, подвір’я та сади. А останні – в листопаді по-особливому ошатні.
Тільки листопад вміє по-справжньому закрутити людям голову. Листя так граціозно кружляє: тихо опускається з високих гіллячок на холодну землю. Який же прекрасний цей пізній осінній вальс! Неймовірна краса!
Вони, такі причепурені, «вичесані», охайно прибрані дбайливими господарями, чекають перших морозів з величезним нетерпінням. Всі вправні ґазди чи ґаздині ще за теплої сонячної погоди підготували їх до зими. Весь урожай вже зібрано та посортовано, дехто вже навіть встиг поласувати стиглими яблучками чи соковитими грушками, опале листя вправно зібране, сухе гілля вже давно перетліло на вогні. Як для мене, то саме ця картина є найбажанішою за весь осінній період.
Люблю пройтися по саду, особливо в останні дні осені, коли кожен порив вітру, кожне рухання деревця нагадує про те, що попереду час, коли ми будемо насолоджуватися кучугурами снігу, спостерігати за вікном снігові замеліті та хурделиці, відпочивати від осінньо-садових робіт, насолоджуватися садовими плодами осені. З нетерпінням чекаю цієї пори, а зараз я, як і сотні тисяч любителів природи насолоджуюся прекрасною листопадовою дниною.</span>
Удачи))
Знаєте, я от замислювався щоб було б якби звірі могли говорити. Я думаю, захисники лісу, тоесть санітари, вони б просили людей і дітей не смітити в їх чудовому лісі. Птахи просили б щоб люди не руйнували їхні гнізда. Не вбивали їх пташенят і їх самих. Всі тварини просили б щоб люди не підпалювали ліси. Лисиці і інші тварини, просили б щоб люди не руйнували їх норки і дупла. Та якби тварини вміли говорити, вони б дуже просили щоб діти і дорослі дотримувалися правила поведінки в лісах. І багато звірів просили б щоб люди не залишали розбитих пляшок в листі. Тому що звірі можуть поранитися.
Лісові звірі дбають про чистоту й порядок в лісі.
Нехай тобі щастить в написанні твору і нехай тобі за цей твір поставлять дуже високий бал!!!
На небi плавно,нiжно та безшумно пропливають м'якi хмари.
З ранку та ввечерi дуже прохолодно.
Днiпро вiльно i тихо пропливаэ у мiстi Киэвi.
Високо, дуже високо на деревi сидить птах.
В зимку на дворi холодно а влiтку тепло.