О Панно, ваші очі нагадують мені океани.
Люди плутають диво та оптичну ілюзію.
У Країні Часу жили собі різні жителі: циферблати, стрілки, години,хвилинки, секунди...І кожен мав своє місце.
Але якось прийшла у Країну Часу одна маленька Хвилинка і захотіла оселитись там. Але жителі Країни Часу уже розібрали всі домівки і маленькій Хвилиці не було де жити. Вони гадали, що якщо для неї нема місця - вона тут не потрібна. І вигнали.
Пішла Хвилинка далі, засмучена. Але, як тільки вона минула браму Країни Часу - будиночки всіх жителів раптом зруйнувались, а Країна Часу - зникла!
Хвилинка йшла і не оглядалася. Вона знайшла собі маленьку хатинку в лісі і поселилась там. А жителі, ті що вигнали Хвилину, зрозуміли, що втратили дорогоцінну хвилину свого життя...
1. Я планую добре навчатися, щоб в майбутньому стати найкращим... (лікарем, бугалтером і т.д.)
2. У кожної людини має бути якась професія ось наприклад мій тато працює стоматологом, а мама....
Оббивати пороги-судитися з кимісь ;ходити по судах
Церков-домовина розвалиться… і <em><u>з-під</u></em> неї Встане Україна.
В оцім яру є озеро й ліс <u><em>попід </em></u>горою, а в лісі скарб.
Жидюга Дрижить, ізігнувшись над каганцем: лічить гроші <u><em>коло </em></u>ліжка, клятий.
А москалі їй <u><em>назустріч</em></u>, як один, верхами.
На <u><em>край </em></u>світа, в Московщині, по тім боці моря, нема нігде Катерини; та здалась на горе!..
