Я люблю себе за те що в мене добре серце, я люблю себе за тещо я красива..
Поважаю я себе за ввічливість, за милосердя..
Я люблю себе такою яка я є зі всіма недоліками! Але багато недоліків треба змінити.. Потрібно змінити ставлення до інших, ставитись до всіх краще. Ніколи і нікоми не заздрити.. Та завжди всіх поважати та любити
Та найбільша любов повинна бути недо себе, а до Ісуса Христа, до Бога та до своєї родини
По-бо-йо-во-му,по-моє-му,по-дру-ге,по-осінньо-му
Про воспитание: Вихованість людини – це дуже цінна риса, на яку варто звернути увагу і розвивати в собі.
Що ж таке вихованість? Це тактовність – вміння сприймати інших людей позитивно, бути ввічливими з ними. Також вихованість стосується вміння поберегти почуття інших у складних ситуаціях – тобто менше критикувати, менше торкатися болючих спогадів інших людей, менше тиснути і повчати.
Вихована людина добре вміє поводитися в складних ситуаціях, тому що він завжди стриманий. Я вважаю вихованою людиною свою Бабусю Раю. Адже вона завжди спокійна і добра. Щоб не сталося, бабуся сприймає все легко, позитивно і з гумором. Коли ми ненароком з двоюрідним братом спалили ковдру в передпокої, так вона не почала нас сварити. Просто сказала, щоб ми були обережні. Адже ми могли собі нашкодити, наробити пожежі і доставити їй багато клопоту.
Вихованість людини передбачає також ґречність, вміння вибачитися, висловити свої співчуття або свій жаль з приводу деяких сумних ситуацій. Вихована людина знає м'які, тактовні, ввічливі слова. Він стримує слова грубі, хамовиті і лайливі. Навіть якщо ви потрапляєте в незручну ситуацію, завжди треба тримати себе в руках і ваша стриманість допоможе вам.
Дуже інтелігентним і вихованим людиною з персонажів російської літератури можна назвати дівчину Анну Кареніну, яку створив у своєму уяву письменник Лев Толстой. Розповідь про неї так і називається – "Анна Кареніна". Головна героїня Анна є людиною з великої літери. Вона духовно розвинена, прагне освіти, тягнеться культурі, вміє поводитися в суспільстві, що, на жаль, не можна сказати про багатьох інших персонажів. Навіть про старших від неї. Тобто вихованість не завжди набувається людиною з віком. Її варто берегти змолоду, як кажуть мудрі люди.
Вихованість людини – це показник поваги до себе та інших, показник почуття власної гідності. Вихованість людини дає йому впевненість у собі і допомагає досягти успіху в житті.
Тому що в словах честю і скатертю відбувається збіг приголосних, а у словах миттю і річчю збігу приголосних не спостерігається!
<span>Іменна частина присудка виражена дієприкметником у реченні:
</span>
<span>3) Повітря було насичене вологою, терпкими запахами оживаючого коріння і молодого листя
Насичене - дієприкметник
</span>