Скласти твір на тему "Я мрію стати медсестрою" пропоную так:
Чимало
людей мають власні мрії. Я, наприклад, мрію стати медсестрою. Ця
професія дуже складна, але благородна. Більшість вважає, що лише лікар є
основою успішного лікування хворого. Але це не так. Медсестра
опікується хворим не менше за лікаря. Саме вона робить уколи, бере кров,
допомагає лікарю під час операції, доглядає за хворими після тяжких маніпуляцій.
Медсестра
- вірна помічниця лікаря, без якої не зміг би функціонувати жоден заклад
охорони здоров'я. Кажуть, що зріла та досвідчена медсестра
знає навіть більше, ніж молодий лікар. Саме тому я мрію стати
медсестрою. Для цього я прагну сумлінно навчатись, досконально вивчати
хімію та біологію. Я сподіваюсь, що я зможу у недалекому майбутньому врятувати кілька життів і мої старання не будуть марними.
Людське суспільство ніколи не було і не може бути вільним, оскільки термін «суспільство» має на увазі соціум, в якому існує соціальне і виробниче поділ праці при тісній взаємодії всіх його членів, тому апріорі, існуючи в суспільстві, неможливо робити все, що спаде на думку. Важливо не обмежувати своїми вчинками права інших.
<span>Ідеї про вільному суспільстві найбільш активно почали пропагуватися натовпом в Епоху Ренесансу. Тоді люди втомилися від жорстких пут Середньовіччя, і було розроблено чимало політичних і філософських концепцій відносного вільного суспільства. Багато революції відбувалися під гаслом «Вперед до свободи!» </span>
<span>У Новітньому часу революціонери не раз грали на вродженої людської любові до свободи. Згадаймо хоча б Бориса Миколайовича Єльцина, який урочисто обіцяв народу свободу після «їжакових рукавиць» радянської влади. І схожих прикладів, що сталися по всьому світу, історія пам'ятає предостатньо. </span>
Зараз набули широкого поширення руху «Нью-Ейдж», проект «Венера» та інші, основними ідеями яких є свобода і гуманізм у суспільстві. Але виникнення та успішне підтримання настільки ліберальних режимів можливо тільки у свідомому, просунутому, високодуховному суспільстві. Іншими словами, у казці, тому що планета Земля навряд чи коли-небудь стане таким місцем.
<span>Таким чином, абсолютно вільне суспільство - це ілюзія, і будь-який досить освічений і думаюча людина усвідомлює це. Можливо лише прагнути до свободи, але при цьому важливо чинити по совісті, не втрачаючи людської гідності, обов'язково співвідносячи свої вчинки з комфортом оточуючих.</span>
На дворі,за вікном - "зимова краса". дерева та кущі одягнені у найкращі вбрання, білосніжні прикраси, до вподоби і малечі і дорослим. Поглядаючи у вікно,ми з моїм товаришем, замилувалися та вирішили швидко вдягнутись. Вийшли на подвір'я,взяли санчата та лижі і побігли до засершого озера,на якому, ця краса, здавалася,ще чарівнішою. Бруньки на деревах заворожували наш подив, візерунки, замерзлого озера, нагадували казку. награвшись у сніжки,зліпивши снігову бабу, ми пішли грати в хокей з друзями. найгарніші та найрізноманітніші сніжки пролітали повз нас, зупиняучись на лиці та одязі. Після повернення додому ми розповіли про таку красу нашим найближчим родичам та друзям і показали їм фото. Чекаючи наступного разу,коли підемо разом із ними, милуватися красою та грою
У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато — головний у нашій сім’ї — забезпечує нас усім: купує одяг, продукти, постійно працює на різних роботах, аби нам нічого не бракувало.
Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину.
У мене найчудовіші батьки, яким я завжди буду допомагати. Я дуже їх люблю.
Тричі відміряй, а раз відріж (роздум про зміст прислів’я)
Прислів’я дійшли до нас від наших пращурів як дорогоцінний мовний скарб. Вони відтворюють мудрі думки нашого народу, але цю мудрість можуть зрозуміти лише ті, хто поважає рідний край та рідну мову, хто гідний цієї мудрості.
Пригода, про яку я хочу розповісти, сталася влітку. Моя подруга Надя захотіла пошити собі сукню. Взяла великий шмат тканини, ножиці, голку та нитки. Почала шити. Вона була не дуже старанна і хотіла пошити дуже швидко. Ось Надя абияк зняла мірку, швиденько зробила намітки на тканині і вирізала великий шматок. Притулила до себе викрійку і вирішила ще підрізати. Зрізала вона ще з боків, та все на око, як-небудь, бо поспішала, хотілося швидше похизуватися сукнею. Відрізала, зшила, підрубила, а сукня мала.
Прийшла до мене та розповідає:
— Юлю, ти знаєш, я захотіла пошити собі сукню. Я раз поміряла, а потім декілька разів обрізала і трохи не вгадала.
Я посміхнулася:
— Надю, послухай-но, що я тобі скажу. По-перше, все треба робити охайно та старанно і думаючи. Але краще за мене скаже мудре прислів’я: “Тричі відміряй, а раз відріж”. Дотримуйся цієї мудрої думки, і ти пошиєш чудову сукню.
— Так, Юлю, зрозуміла я, що ти хотіла мені сказати. Дякую.
Не я навчала подругу, як шити гарне вбрання, виконувати все точно і охайно. Цьому навчає нас усіх народне мудре прислів’я.
Лід,льодяний,льодок,обледеніла,льодяник.
