«Давня казка»
Леся Українка
Жанр «Давня казка»: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Віршовий розмір «Давня казка»: Чотиристопний хорей
епітети: люди добрі, поет нещасний, сумна діброва, рими-соколята, думи-чарівниці,прудкії коні,вільні руки. метафори: не цвіла урода гожа, сонечко червоне заховалось за діброву, час леті, пісні ідуть по людях. порівняння: розливався людський стогін всюди хвилею сумною, краще смерть, ніж вічний сором, і мов сон, життя минало. гіпербола: розходилась по світу стоголосою луною антитеза: у мужички руки чорні, в пані рученька тендітна. інверсія: раз у раз ходила молодь пісні – слова вислухати. фразеологізм: спіймати вітра в полі архаїзми: граф, графство, герольди.
Вызывает чувство любви, нежности, ласки и долга перед няней
Я думаю что В «Записках охотника» Тургенев показал крестьян как талантливых, умных личностей, стремящихся к свободе и частью. Эти люди обладают нравственностью, моральными принципами, культурой. Эти люди достойны свободной, самостоятельной жизни.
Акелла — Вожак Стаи. Большой серый Одинокий Волк был сильным, мудрым, старым. Уже много лет он водил Стаю. Лишь дважды за своей молодости он попадал в волчью ловушку. Он много знал о людях, а также придерживался Законов Джунглей.
Фазил Юлдшаев - автор этого рассказа !
