Книги були одним з найвизначніших винаходів людства ,люди в них в них могли виливати свою душу ,заховувати якусь ідею, а коли ми їх читаємо то ми розвиваємо фантазію ,збільшуємо свій словниковий запас. Якби не було книг то до нас не дійшли б ті думки ,що хотіли нам донести автори. Я не можу уявити свого життя без книжок ,коли починаєш читати книгу то ніби живеш у ній, переміщуешся у той час, переживаєш разом з героем. Я вважаю,
книги є найкращим, що могло вигадати людство, без них би ми не були людьми.
Шановний, Юрко.
Ти звичайно гарний міський хлопець. Але у мене до тебе виникли претензії з приводу твого поводження і я хочу щоб ти зважив на них. Ти брехливий і жорстокий; грубий у ставленні до Тосі; байдужий до страждань качки-матері та її дітей; хвалькуватий та підступний. Це дуже погано! І навіть схоже на уособлення людської жорстокості. Тому, я засуджую твої вчинки і вимагаю від тебе переглянути власні погляди. Тося дуже гарна дівчинка і я бажаю вашог примирення. Ти можеш написати їй листа або приїхати самотужки і порохати вибачення. І дійсно більше так ніколи не чинити.
З повагою, добродійка.
1.Вони знову! 2.Вилазка до шафи. 3.Розмова пiд акцiэю. 4.Прогулянка з Ростиком 5.Мандрування в часi 6.Щедрий вечiр,добрий вечiр. 7.Ревiзiя у шухлядi 8.Iди,Iди,дощику!.. 9.Всi знайомi,всi своi. 10.До старого парку
Максим Грек
1 Слова які почув диякон
2 Старець з довгою бородою
3 Згадання про Максима Грека
4 Розмова про книги
<span>5 Дума про друковні книги...</span>
« Давня весна » аналіз — тема, ідея,
художні засоби, жанр, композиція та інші
питання розкриті в цій статті.
«Давня весна» Леся Українка
аналіз
Автор: Леся Українка
Рік написання — 1894
Тема: відтворення впливу приходу весни
на хворобливий стан поетеси.
Ідея: возвеличення краси весняної
природи, за сприянням якої людина
забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка: Моя душа ніколи не
забуде Того дарунку, що весна дала.
Жанр: пейзажна лірика.
«Давня весна» художні засоби
Метафори: «весна промінням грала,
сипала квітки»; «летіла хутко»,
«весна… дарунки всім несе»,
«заглянули від яблуні гілки», «зам
иготіло листячко зелене», «прилинув
вітер, заспівав», «прилинули пісні
пташині», «гай свій відгук… прислав»,
«весна дала», «весна… за вікном
цвіла».
Порівняння: «летіла хутко, мов
стокрила».
Риторичні оклики: «За нею вслід
співучії пташки!», «Зелений шум,
веселая луна!», «Ні, не забула!».
Композиція «Давня весна»
Експозиція: «була весна…».
Зав’язка: хворобливість і самотність
поетеси під час буяння весни.
Кульмінація: радість ліричної героїні
з приводу того, що її «не забула»
весна.
Розв’язка: вдячність поетеси весні
за її дарунок.
«Давня весна» ідейно-
художній аналіз
Весна — найжаданіша пора у житті
людини, її завжди зустрічали радісно й
урочисто.
Після довгої зимової холоднечі та негоди
всім кортить поспілкуватися з живою
природою — власними очима побачити,
як прокльовуються з-під землі ніжні
списики зела, як прилітають птахи і
лунають їх дружні співи.
Весна для Лесі Українки — це час, коли
їй не так болить, це відчуття приливу
сил, енергії, прагнення насолоджуватися,
радіти від тих змін, які відбуваються в
природі.
Дана поезія написана під час хвороби
поетеси.
