А для чого людям ввiчливicть?
По перше для того, щоб з тобою можно було розмовляти.
По друге якщо усi люди будуть хамити друг другу, то нiчого доброго iз цього не вишло би, тому що не було би дружби, та взагалi нiяких вiдносин мiж людьми.
По трете, щоб взагалi свiт iснував, бо тодi: будуть ходити на друг друга зi своiми вiйськами, нiхто не змiг би нi с ким не про, що домовитися.
Я думаю, що ввiчливiсть повинна бути, бо без неi нiяк
Морфологічний розбір
Сто сорок дев’ять – числівник.
<span>I.
(Скільки?) – сто сорок дев’ять.
</span><span> Н. ф. – сто
сорок дев’ять.</span>
<span>II. Пост. – кількісний,
цілий, складений;
</span><span> непост. – Н.
в.
</span><span>III. (Скільки?) – сто сорок
дев’ять
</span> (яким є членом речення, треба дивитись по реченню;
<span>
у такій формі може
бути підметом, присудком, додатком)</span>
Тримай:)
тільки видно так собі
У першому слові корінь дзвен., у другому також дзвен., у третьому також дзвен. У всіх словах корінь дзвен
Підготувати діалог про безпеку спілкування в інтернеті та телефоном пропоную так:
- Привіт, Марусю! Куди ти поспішаєш?
- Привіт, Світлано! Я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті.
- Марусю, так не можна робити!
- Чого?
- Та це ж зовсім незнайома людина. Ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. Можливо, це заманив тебе у пастку злочинець.
- Ой, як страшно! Я навіть не додумалась. Тоді я нікуди не піду.
- Правильно. Ти хоч свою домашню адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані?
- Ні, слава богу. Ми розмовляли телефоном. Тому я й повірила.
-
Треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із
незнайомцями. Нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою
безпеку. В режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців.
- Спасибі тобі, подружко. Може пройдемося?
- Підемо!