Ответ:
Знаю- іменник, п.ф. знати, дедок. вид., 1 дієв., дійсний спосіб, теп. час., 1 ос.од.
<span>1.Біжать стежини поміж ожини. 2.Над шляхом Явдошка шукала волошки. </span>
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу одягнуть вишиванки. У такий спосіб українці продемонструють, що вишиванка - це одяг не лише на світа, адже вишиванка є генетичним кодом українців. Як повідомили в оргкомітеті, цьогоріч не лише всеукраїнське свято, а всесвітнє, адже українці у Франції, Німеччині, США, Канаді, Португалії, Італії, Іспанії, Лівані, Португалії також одягнуть вишиванки ...
День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Свято не передбачає обов’язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Оцінити
1
2
3
4
5
(20 голоса)
Найцінніше, що є у людини – це її життя - той безцінний дар, який вона отримує при народженні. Жити - означає насолоджуватися кожною хвилиною свого буття, запам’ятовуючи найкращі моменти спілкування із близькими людьми...
Активно відпочивати чи з головою поринати у роботу... Сміятися на весь світ чи обливатися сльозами, дивлячись мелодрами... Потерпати від невдач чи підніматися до сьомого неба від щастя... Слухати шелест осіннього листя чи сидіти в інтернеті цілу ніч аж до самого ранку... Гучно святкувати День народження чи виїхати з друзями за місто на пікнік...
Кохати свою другу половинку чи бути в захваті від зірки сучасного телешоу... Дихати свіжим весняним повітрям чи потерпати від спеки... Подорожувати світом, чи знаходитися на сусідському подвір’ї... Тікати від величезної сусідської собаки, чи з'їсти два кілограми морозива... Ходити зі щасливим виразом обличчя без парасольки під дощем, чи просто дарувати усмішку людям, які дійсно того заслуговують ...Ти посміхаєшся, значить ти живеш!
Проте не всі мають змогу розпорядитись цим даром жити. На жаль, деяким людям їхні проблеми здаються такими великими, що жити під їх тягарем вони не бачать сенсу. Все частіше сварки з рідними стають причиною того, що людина, образившись на когось, прагне вкоротити собі віку...
А й справді, чи є відмінність між людським життям і існуванням? Звичайно ж! Життя з усіма його барвами та емоціями наповняє людину із середини, дарує щастя... Адже той, хто живе на повну силу, прагне досягти певної мети, втілити в життя омріяне майбутнє, і кінець кінцем просто дарувати щастя іншим. Щодо існування - то це дісно марнування своїх безцінних хвилин: свого дитинства, своєї молодості та зрілості... Саме це й штовхає людину до невірних вчинків, похмурих думок...
Тож хотілося б, щоб люди цінували найдорожче, що в них є, – життя. Бо другого шансу вони не матимуть. І якщо у вас виникла якась проблема, пам'ятайте, що вас хтось у цьому світі любить, чекає, хвилюється за вас, а заради цього варто жити! Ви повинні вiрити у своє щасливе, тепле i сонцесяйне майбутнє. Повинні боротися за нього! Повинні жити, не боячись нічого! I неодмiнно воно, це жадане щастя, увiйде у вашу душу тодi, коли ви цього i навіть і не чекали та розмалює життя яскравими фарбами.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
