В России объявили, что под личиной Дмитрия скрывается беглый чернец Чудова монастыря Гришка Отрепьев. Может быть, московские власти назвали первое попавшееся имя? Нет, это не так. Поначалу они считали самозванца безвестным вором и баламутом и, лишь проведя тщательное расследование, установили его имя. Доказать тождество Гришки и лжецаревича с полной неопровержимостью власти, конечно, не могли. Но они собрали подробные сведения о похождениях реального Отрепьева, опираясь на показания его матери,
Казаки, беглые холопы, закрепощенные крестьяне связывали с именем царевича Дмитрия надежды на освобождение от ненавистного крепостнического режима, установленного в стране Годуновым. Отрепьеву представлялась возможность возглавить широкое народное выступление.Некоторые историки высказывали предположение, будто за Дмитрия выдало себя безвестное лицо, казак. Будь так, что могло помешать ему найти путь в степи после неудачи в Киеве и Остроге?<span>Увы, гипотеза эта вовсе не подтверждается фактами. Подлинный Лжедмитрий-Отрепьев, будучи дворянином по происхождению и воспитанию, не доверял ни вольному «гулящему» казаку, ни пришедшему в его лагерь комарицкому мужику. Самозванец мог стать казацким предводителем, вождем народного движения. Но он предпочел сговор с врагами России.</span>
Робіна Гуда оточують молоді, сильні, життєлюбні парубки. Вони не нехтують нарядним одягом, люблять поїсти, попити, побенкетувати. Їм абсолютно чужий похмурий чернечий аскетизм. Зате по першому заклику предводителя готові вони взяти участь в найнебезпечніших пригодах. Їх 140 чоловік. І всі вони зв'язані самовідданою дружбою. Благородний Робін Гуд не залишає в біді своїх друзів і соратників. Цій темі присвячений ряд балад. Спритність, сміливість, винахідливість допомагають Робіну Гуду в його ризикованих справах. У одній з пісень розповідається, як був врятований стрілець Уілл Статлі, що попав в руки до шерифа і засуджений до страти ("Робін Гуд виручає Уілла Статлі"). Один з найбільш популярних персонажів баладного циклу - Джон, якого жартома прозвали Малюком, - відважний коваль, силач величезного зросту. У баладі "Робін Гуд і Гай Гісборн" Робін Гуд одягається в кінську шкуру, яку носив переможений ним лицар, звільняє Малюка Джона, захопленого шерифом.
Адже Робін Гуд не був рядовим грабіжником. У баладах він часто прагне відновити зганьблену справедливість, тобто робить те, що, згідно з народними виставами, повинен робити король. У одній з балад він заявляє королеві: "Я ніколи не ображав людини праведної і чесної, я нападав лише на тих, що живуть за чужий рахунок. Я ніколи не пролив крові орача..." Тому настільки охоче нападає Робін Гуд на зарозумілих князів церкви, огрядних абатів і ченців, що живуть за рахунок бідних трудівників ("Робін Гуд молиться богові"). А коли в руки йому попав єпископ Герфорд, що осмілився їхати через ліс Шервудський, він витрусив з нього триста дзвінких червінців, а також змусив його під звуки мисливських рогів танцювати у важких чоботях ("Робін Гуд і єпископ Герфорд"). Але не бажання наживи керує вчинками Робіна Гуда. Одна з його характерних рис- це турбота про бідних і пригнічених. Одного дня йому вдалося врятувати рибальський баркас від нападу піратів, і все золото, награбоване морськими розбійниками, він віддає біднякам ("Робін Гуд ділить золото"). Немало добрих справ зробив веселий Робін Гуд. Від повного розорення врятував він збіднілого лицаря, що заборговував абатові чотириста золотих, з'єднав вузами браку двох закоханих і тому подібне. Тому у Робіна Гуда багато друзів, завжди готових прийти на допомогу. Коли Робін Гуд ледь тягнув на собі Малюка Джона, пораненого в коліно людьми шерифа, згаданий лицар дав їм захист в своєму замку, а бідна стара, якій Робін Гуд допоміг у важкий рік, врятувала його від розправи єпископа ("Робін Гуд, стара і єпископ").<span>
Хоча зазвичай Робін Гуд ворогує із знаттю, в одній з балад розповідається про те, як він допоміг лицареві, що попав в біду.
Син лицаря служив при королівське дворі, що вимагало великих витрат і лицареві довелося закласти всі свої маєтки абатові найближчого монастиря. Прийшов час сплати боргу, але платити було нічим, і лицар відправився в абатство просити про відстрочення.
Коли він проїздив через ліс Шервудський, на нього напали вільні стрілки на чолі з Робіном Гудом. Але побачивши, що у лицаря нічого немає, і вислухавши його сумну історію, Робін Гуд дав йому суму, необхідну для викупу земель, а решта вільних стрілців подарували коня, вуздечку, пару чобіт і шматок сукна на новий плащ.
Робін Гуд приходив на порятунок кожному, хто потребував допомоги в самих різних життєвих обставинах.</span><span> </span>
Его нельзя видеть, но можно услышать. Живёт он в старой рольне, где одному из мальчишек однажды пришлось заночевать. Домовой в ту ночь ходил у мальчишек над головами, поднимал заставки, открывал дверь, трогал форму и крюк, а потом раскашлялся "словно овца какая".
Домовой показан таинственным существом, не злым и не добрым, но внушающим страх, как всё необъяснимое
жила-была фея по имени Роза у нее был домашний питомец грефун.Как-то раз Роза пошла в лес по ягоды да по грибы .Стала она соберать грибы да ягоды и видит она волка ей волк и говорит -пойдем со мной покормлю тебя!Роза очень обрадовалась потому-что с утра ничего не ела и пошла за волком.когда они дошли увидила она избушку на курьих ножках Роза хотела улететь но не получилось волк схватил ее и понес ее в эту избушку в избушке Роза увидела бабу Ягу вот говорит волк -Вот госпожа я вам доствил апетитный завтрак ! и баба Яга полетела на ступе за дровами а к Розе в это время подлетела жар птица и говорит ей Роза- О жар птица пожалуйста сообщи об этом моему питомцу грефуну! и тут жар птица полетела за грефуном и жар птица вместе с грефуном прилетели к ней и жар птица сказала- убегайте я рассправлюсь с бабой ягой и с волком дошли они до дома а жар птица этим временем заклювала волка и бабу ягу и стали все жить-поживать да добра наживать!(если не нравится имя Роза можешь исправить на другое)
