Мама Михайлика щира, добра,розумна жінка.
Син навіть дивувався побачивши як мати відігріває гарбузове насіння на поясі. Вона ставилася до Михайлика із ніжністю та турботою як повинна кожна мати до своєї дитини. У той же час Михайлик теж любив свою маму, але не так сильно як дідуся. Ненька забороняла читати сину, який так обожнював це заняття
Так,існує.Такий край існує в нашій уяві - Там де ніколи не було негоди!<u />
Сів на землю і скривився, <span>як середа на п’ятницю; </span>
Причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста;
Бурмило схилив голову і одним оком, як ворона в кістку, зазирає на полицю;
Це ж я зараз піднімуся і висітиму над землею, як жаба на гачку, тільки ногами дригатиму;
Преш, як німий до суду
<span>І я під тією мискою один, мов мишеня під ситом, і діватися нікуди; Так і заклякли ми, присівши, – мов курчата перед шулікою; Закрекотів я з усіх сил – от-от жили, як струни, полопаються, – із колодязя, мов булька з носа, повільно з’явилася Явина голова</span>
Реальне: вiн бiдний i просить милостиню у людей, до не дивно у цей час. Магiчне : вiн бачить дiвчину з майбутнього.
Лося планували включити до Червоної книги України 2009 року, проте вид не отримав цього охоронного статусу.