Важко уявити собі сучасну людину, яка не змогла би порахувати решту в магазині, прочитати напис на стенді або не знала би нічого, наприклад, про Т.Г. Шевченка. Все наше життя - безперервне практичне заняття, основою якого служать набуті раніше знання. Знання ми застосовуємо скрізь і завжди, від приготування обіду до захисту наукової роботи. І від якості наших знань багато в чому залежить якість нашого життя.
Щоб елементарно не спалити тонку синтетичну тканину, необхідно знати, до якої температури можна нагрівати праску. Щоб не розоритися, вклавши гроші в якесь підприємство, варто знати про його фінансовий стан, розбиратися в економіці. Щоб бути приємним співрозмовником, не образити людину необережним словом, треба знати психологію людини й правила етикету.
Знання з гуманітарних та технічних наук, отримані в школі, - запорука продовження навчання у вузах, отримання бажаної професії, нормальної зарплати. Кожне підприємство цінує співробітника, який крім того, що є гарним фахівцем, володіє глибокими знаннями в різних сферах, широким світоглядом, здатністю знаходити спільну мову з людьми.
У побуті також необхідні різні знання про властивості речовин, правила експлуатації різних приладів, принципи поведінки в надзвичайних ситуаціях, про гігієну тощо.
Крім того, знання збагачують наш світ, відкривають перед нами нові горизонти, вдосконалюють нашу самосвідомість. Коли ми вчимося, ми розвиваємося, стаємо досвідченішими, мудрішими, по-новому сприймаємо речі навколо. А ми вчимося завжди - кожну хвилину життя, не тільки по книгах і підручниках. Кожна пережита нами ситуація, кожна людина несуть нам нові знання про світ.
Тому, на мій погляд, у школах і вузах ми заучуємо занадто багато інформації, яка не знадобиться нам в майбутньому, ні в повсякденному житті, ні в роботі. Навіщо майбутньому вчителю літератури нетрі вищої математики? Краще витратити сили й час на вивчення, що для тебе по-справжньому важливо й корисно. Добре, що зараз, завдяки інтернету та книгам, інформацію з будь-яких предметів можна отримати, не виходячи з дому.
Г Дубровская характеризует бедно не обращает на него никакого внимания макгрегора хватит хвастаться Ногинск потому что у Дубровского нет таких владение
Искусство отрицает .
С точки зрения Базарова, “читать Пушкина — потерянное время, заниматься музыкой смешно, наслаждаться природою — нелепо”.
К природе подходит с утилитарными мерками ("Природа не храм, а мастерская, и человек в ней работник").
Воспринимая природу. Базарову, для которого главной фигурой времени был русский мужик, задавленный нищетой, “грубейшими суевериями”, казалось кощунственным толковать об искусстве,"бессознательном творчестве",когда дело идет о хлебе насущном.
Возвращение в жаркую страну. я так писала. чесно получила 4..
В этой басне высмеивалось то что звери думали что у них не правельное место и постоянно пересаживались,но соловей дал истинну что нужно у меть и учится заниматься тем чем ты хочешь