Добро - без него мира бы не было, ни кого! С помощью добра мы обращаемся к людям вежливо, помогаем остальным, выполняем задания!
Больше всего в этом произведении мне понравился Костя потому что не смотря на все трудности он всегда поступал как настоящий мужчина
"Кайдашева сім'я" - одна з найкращих соціально-побутових повістей Івана Нечуя-Левицького. У 1879 році була опублікована у львівському часописі "Правда". Саме в цьому творі , автор змушує читачів замислитися над причинами негараздів в українському суспільстві. Нечуй-Левицький порушує проблему консерватизму, індивідуалізму, відсталість селян у грамоті, прагнучине допустити цього в майбутньому. Розповідь про життя героїв допомагає відтворити все в уяві. Найкращі якості українки найповніше розкрито в образі Мелашки . Її притаманні більшість позитивних рис національного характеру. Народна мова в повісті є багатозвучна, мелодійна, близька до пісенної.Чарівність , привабливість мови створює картину минувшини України , що мала багато дарів : родючу землю,працьовитих людей та славну історію. Це все відображається у повісті: співи на весіллі,на вечорницях, гра Лавріна на сопілці. Гумор та етика повісті породжені самим життям ,великою енергією та нікчемною метою. На мою думку, Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" талановито розкрив внутрішні суперечності, ментальність,мораль та національний характер.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/10/tvir-mirkuvannya-pro-ukr-mentalnist-nac-harakter-narodny-moral-etiky-y-povisti-kaydasheva-simya.html
Даша увидела, что пустырь теперь стал другой, он зарос теперь травами и цветами, и над ним летали птицы и бабочки. От цветов шло благоухание, такое же, как от того маленького цветка-труженика.Однако прошлогоднего цветка, жившего меж камнем и глиной, уже не было. Должно быть, он умер в минувшую осень. Новые цветы были тоже хорошие; они были только немного хуже, чем тот первый цветок. И Даше стало грустно, что нету прежнего цветка. Она пошла обратно и вдруг остановилась. Меж двумя тесными камнями вырос новый цветок — такой же точно, как тот старый цвет, только немного лучше его и еще прекраснее. Цветок этот рос из середины стеснившихся камней; он был живой и терпеливый, как его отец, и еще сильнее отца, потому что он жил в камне.<span>Даше показалось, что цветок тянется к ней, что он зовет ее к себе безмолвным голосом своего благоухания.</span>
За то, что вдруг я сделал что то не так