Гуру (3348)iessay.ru/ru/writers/native
.besoch.com/sochinenie
В наследство М. Ю. Лермонтов оставил множество лирических стихотворений, одно из которых, «Молитва» , -мое любимое. Написанное в 1839 году оно и ныне способно задеть за живое любого, кто прочитал его. В жизни поэта наступают тяжелые времена; все идет далеко не так, как хотелось. И в эту трудную минуту автор исполняет молитву Богу и верит, что Господь поможет ему. Молитва – путь к спасению и душевной гармонии. М. Ю. Лермонтов видит в молитве нечто особенное, даже святое, способное залечить любые душевные раны. Человек, переживший злые удары судьбы, может надеяться только на чудо. И, по-моему мнению, этим чудом и должна стать молитва. Стихотворение имеет глубокий философский подтекст и с помощью изобразительно-выразительных средств передает мысли и тревогу автора. Встречаются эпитеты (в минуту трудную, молитву чудную, сила благодатная) , метафоры, (теснится грусть, слов живых, дышит прелесть) , градация (и верится, и плачется, и так легко, легко... ) , инверсия (в минуту жизни трудную) . Рифма перекрестная – первая строка рифмуется с третьей, вторая – с четвертой; размер стиха – ямб с пиррихием (слог ударный и безударный) ; рифма мужская (ударение падает на последний слог) чередуется с дактилической. Стихотворение произвело на меня большое впечатление. Вместе с поэтом я испытал те переживания, которые были у М. Ю. Лермонтова в момент написания. Гениальность произведения, на мой взгляд, заключается в невыдуманности сюжета и идеи. Чувствуется, что «Молитва» исходит из сердца автора и описывает один из эпизодов его жизни. Никакая выдуманная красивая фальшь никогда не сможет сравниться с «душевным» стихотворением. Основной - находить успокоение и одновременно черпать новые силы для прдолжения жизни. Темой стихотворений является покой . Лирический герой -сам поэт . Молитва - символ успокоения, гармонии . В стихотворении " Молитва " две последние строчки являются кульминацией, так как здесь преобладает развитие переживаний лирического героя, а в этоге успокоение . Экспозиционный момент присутствует в первых строчках.
О.С. Пушкін біографія скорочено Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 в Москві. До 12 років Пушкін ніде не навчався, а у віці 12 років надійшов на навчання в Імператорський Царськосельський Ліцей, який вважався вищим Російським навчальним закладом. Пушкін закінчує ліцей в 1817 році, і випускається в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ. У 1820 році він закінчив поему «Руслан і Людмила» — перший великий твір. За епіграми, вольні вірші, що швидко розповсюджувалися по Петербургу, в 1820 році Пушкін був відправлений в південне заслання. За чотири роки він переїжджав у різні міста: Катеринослав, Кишинів, Одесу. Під час цього посилання ним були написані романтичні південні поеми «Кавказький пленник», «Бахчисарайський фонтан», «Брати розбійники», а в 1823 році він почав роботу над романом у віршах «Євгеній Онєгін». У 1824 році Пушкін був відправлений в північне заслання в маєток батьків Михайлівське, де після від’їзду родини жив з нянею. Там він продовжував роботу над «Євгенієм Онєгіним», писав «Бориса Годунова», вірші. 1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Однак через два роки після поеми «Полтава», а також, що стала відомою уряду «Гаврііліади» написаної ще в 1821 році, за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд. У 1830 році Пушкін посватався до Н. Гончарової. Перед одруженням він поїхав до маєтку в Болдіно, де змушений був затриматися через карантин. Цей період у творчості Пушкіна називають Болдинскою осінню, протягом якої він написав велику кількість літературних творів найрізноманітніших жанрів. У 1831 році Олександр Сергійович одружився. Його обраниця — Наталя Гончарова — була відомою красунею, у неї було безліч шанувальників, до яких Пушкін її ревнував. У ці роки він писав твори на історичні теми — «Дубровський», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова». 7 січня 1833 Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії — центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році. У 1836 засновує літературний журнал «Современник». На жаль, доходи від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення. В листопаді 1836 року з’являється конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета. 27 січня 1837 Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.
Руслан с ними пошел спасать Людмилу от Черномора. И вот в ответственный момент Фарлаф лжец и предатель удрал от битвы. Он хотел получить Людмилу но побоялся за свою жизнь. Ратмир зарезал Руслана но его воскресили. И он убил Ратмира
Мне нравиться ....... потому-что он(а) ....... ....... ......
Мне понравился его(ее) поступок он был такой...........
А понравился потому что ...........
Мне нравиться ............ и ........... и т.д. ...........