Из героев повестей Л.Н. Толстого мне особенно понравился главный герой десятилетний Николенька Иртеньев - <span>мальчик из дворянской семьи. Он живет и воспитывается по установленным правилам, дружит с детьми из таких же семей. Он любит своих родителей и гордится ими. Но детские годы Николеньки были беспокойными. Он испытал немало разочарований в окружающих его людях, в том числе и в самых близких для него. </span>Он очень привязан к близким людям, тонко чувствует их настроение. Особенно трогательная его нежность к матери. Кроме того, он любит копаться в себе, разбирать по полочкам мысли и чувства. В маленьком Николае было все самое лучшее, что позже сформировало взрослую личность.
Этот герой зацепил меня тем, что он <span> особенно стремился к добру, истине, любви и красоте,</span> остро чувствует фальшь и обман, казнит себя за то, что и в себе замечает эти качества.
Ішов підпасок і тягнув позад себе батіг, потім хвацько стрельнув ним, сказавши дядькові Степану, що йому потрібен кінь для приводу. Шептало зіщулився від звуку батога, шарпнувся разом з іншими кіньми в закуток й гидливо підібрав губи, бо ненавидів табун, гурт і загорожі. Спочатку бригадні коні глузували з нього, потім самі стали його обходити.
Неприємна, знайома млявість — провісниця всяких прикростей — закралася в груди коневі. Звичайно, візьмуть його, хоча завтра вихідний і хотілося 6 відпочити. З конюхом у Шептала особливі стосунки: той його не б’є, не посилає на важку роботу, бо він — білий кінь, а потрапив у бригадне стовпище через злий випадок.
І все-таки вибір упав на Шептала, який вважав принизливим для себе цілий день ходити по колу або в упряжі по вулицях святкового міста (хай соромно буде людям, які загнуздали його, білого коня!).
Шептало шукав виправдання конюхові — значить, він не міг інакше вчинити. Ще коли його, молодого й гордого, привчали до упряжі, ганяли до сьомого поту, до кривавих рубців, він зрозумів, що люди рано чи пізно його зломлять, тому краще прикинутися покірним. Він не розумів деяких коней, котрі на кожному кроці намагалися суперечити, огризатися, адже цим нічого не досягнеш, окрім батога.
Шептало йде трохи ззаду й уявляє, що не його женуть на водопій, а він жене і табун, і конюха разом з ними. Він піднімає голову й ласкаво, заклично ірже. Але його тут же наздоганяє Степанів батіг і лайка. Образа була така несподівана, така болюча, що Шептала охопив відчай. Він побачив своє підневільне, принизливе становище без прикрас.
Ответ:
честь и совесть - ведущие понятия, характеризующие человеческую личность.Честь - это достойные уважения, наиболее благородные и доблестные чувства и его репутация. Если человек держит свое слово, не предает друзей, всегда приходит на помощь слабым то его можно назвать "человек чести" иногда бывает так, что я сожалею о случившемся, хочется исправить ошибку и не совершать ее в будущем. Надо совершать обдуманные поступки и непортить свою честь. Ведь как люди тебя увидят в детстве так будут видеть всю жизнь , даже если человек изменится. Поэтому надо беречь свою честь и быть достойным человеком .
До введения трамвайного движения:городская железная дорога с конной тягой,а также вагон такой дороги.
