Уважаемые господа! Пропал юноша, 16-ти лет, особых примет не имеет. Одет богато, академически обучен и воспитан. Имя- Митрофан. высокий, статный, худой.
ввсе, фантазии нет у меня
Жила была одна семья. Она жила на месте где пролетало в день стая птиц. Был у них маленький сынок и девочка. Однажды когда родители вышли с детьми на пикник рядом с ними была очень красивый воробьишка. У них дома были и собака и кошка. Они очень любили зверей! Родители предложили детям купить ей клетку и взять ее домой. Через несколько дней купили клетку. Это птичка сидела у них на окне. Они радостно взяли ее домой в клетку посыпали зерно. А назвали воробьишку Пудиком
Круглыйй)))......................................................................
1. У Алеши Пешкова умирает отец. Они с матерью переезжают в Нижний Новгород.
2. Мальчик знакомится со своей многочисленной родней.
3. Нравы семьи Кашириных.
4. Алеша узнает историю Цыганка и всей душой привязывается к нему.
5. Один из вечеров в доме Кашириных.
6. Смерть Цыганка.
7. Знакомство мальчика с Хорошим Делом.
8. Пожар в красильной мастерской.
9. Смерть тети Натальи.
10. Семья разделяется. Алеша вместе с дедом и бабушкой переезжают в другой дом.
11. Дед обучает мальчика чтению.
12. Дед грубо обращается с бабушкой на глазах у Алеши.
13. Драки в семье Кашириных.
14. Алеша узнает, что дед и бабушка по-разному верят в Бога.
15. Мальчик тоскует из-за того, что у него нет друзей.
16. Переезд в новый дом. Дружба с Хорошим Делом.
17. Алеша заводит дружбу с дядей Петром.
18. Мальчик знакомится с соседскими ребятами.
19. Мать Алеши возвращается в семью своих родителей.
20. Сложные взаимоотношения деда и его дочери (матери Алеши) .
21. Алеша идет в школу.
22. Тяжелая болезнь мальчика. Бабушка рассказывает ему об отце.
23. Мать Алеши снова выходит замуж и, уезжая, не берет сына с собой.
24. Мать с отчимом возвращаются, а потом (уже вместе с Алешей) переезжают в Сормово.
25. Непростые отношения матери и отчима.
26. Алеша, заступаясь за мать, нападает на отчима.
27. Мальчик снова живет у бабушки и деда. Они разделили имущество.
28. Алеша, жалея бабушку, начинает работать. Деньги он отдает ей.
29. Мальчик успешно сдает экзамен в третий класс.
<span>30. Мать Алеши умирает. Дед отправляет внука в люди.</span>
«Є на світі моя країна,
найчарівніша, як перлина.
В моїм серці вона єдина.
Це моя Україна».
У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те
місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми
кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити
не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю,
що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця
свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.
Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь
і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж
на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі
умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто
обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх
наших співвітчизників.
На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її
майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми
зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має
морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже
там ми все одно нікому не потрібні, і наше життя буде залежати лише від нас
самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо
поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто їде з країни,
зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони
напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого
походження, ніби намагаючись втекти самі від себе.
Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна
величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини
будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших.
Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це
Україна. Я дуже люблю свою рідну країну і все своє життя буду боротися за своє
щастя на рідній землі та за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі
мене не злякають.
Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні.
Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле,
і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче
непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і майже ховаєшся серед його колосків: тільки
синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу.
<span>У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і
достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я
тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю
для своєї країни все, що від мене буде залежати. Я впевнений, що українська
держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я
щиро вірю в найкраще. А сьогодні – я учень, і повинен вчитися, щоб у майбутньому
принести Україні якомога більше користі.</span>