Подвиги геркла: 1)немейский лев,2)лернейская гидра,3)керинейская лань,4)эриманфский вепрь,5)стимфалийские птицы,6)стойла Авгия,7)критский бык,8)кони Диомеда,9)пояс Ипполиты,10)быки Гериона,11)яблоки Гесперид,12)Цербер.
В качество героя:отличие от представителей других цивилизаций, греки представляли себе богов в образе обычных людей. им были присущи человеческие пороки, слабости. И все боги были недосягаемыми, потому что жили на горе Олимп. Все испытания, выпавшие на долю человека, она связывала с гневом богов-олимпийцев. Он не мог самостоятельно защищаться от разбушевавшейся стихии, болезней, представлялись ей страшными чудовищами. Существовала необходимость найти героя-защитника, который бы отдавал себя до конца, оберегая человеческое сообщество. Видимо, поэтому необходимость и фантазия создали образ народного героя – Геракла. Геракл – не обычный человек. Он сын Зевса и земной женщины. Мне кажется, что греки не случайно создали образ полубога-получеловека.
основные события: После совершения 12 подвигов освободившийся от власти Эврисфея Геракл победил на состязании в стрельбе лучшего лучника Греции, Эврита, царя эвбейской Ойхалии. Эврит не отдал Гераклу обещанной за это награды – своей дочери Иолы. Геракл тогда женился в городе Калидоне на Деянире, сестре встреченного им в царстве Аида Мелеагра. Добиваясь руки Деяниры, Геракл выдержал трудный поединок с речным богом Ахелоем, который во время схватки превращался в змею и быка.
«Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», – говорить у присвяті до своєї казки «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки Дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так – доросла людина. І ця відмінність вражає! «Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих», – співчуває старшим Малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу – природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. Особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка Маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов’язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах.
Я вважаю, що Сент-Екзюпері саме в такий спосіб вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, вадами: турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо «він був одягнений по-турецькому», ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: «… інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться». Знайомимося ми й з королем, для якого «головне – щоб поважали його авторитет», з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. Бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, «щоб бути багатим» (чи не безглуздо?).
«Дивні люди ці дорослі», – не розуміє їх Малюк. Але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник з п’ятої планети, який «не смішний. Мабуть тому, що він не думає про себе». Старий географ викликає у Малюка (а через нього й у нас) повагу, він заявляє, що у планети Земля «гарна репутація».
Сент-Екзюпері подає портрет людства нашої планети, який складається з відповідної кількості знайомих нам жителів із попередніх планет. Так постає перед нами наша рідна Земля, сповнена, з погляду Малюка, всілякого безглуздя: властолюбства, пихи, жадоби, пияцтва, душевної черствості. На жаль, ті безглуздя мають силу, а все розумне, добре, гарне – слабке. Та дорослі не помічають безглуздя, всяким «дурницям» надають великої ваги, а головного – краси природи і людських стосунків, правдивості, товариськості, ширості – не бачать і тому не визнають. Малюк переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, коли б люди намагалися «приручати» одне одного, налагоджувати між собою зв’язки, коли б вони сприймали світ не очима, а серцем.
«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно», – вчить нас Маленький принц. Казка викликала у моїй душі цілий спалах почуттів, примусила замислитися над людськими вчинками і вадами. І хоч вона закінчується сумно, але залишає по собі не тільки сум, а й прагнення до прекрасного, світлого, чим наділяє людину дитинство. Цей зірковий світ важливо пронести через все життя. Говорячи словами автора, «треба старанно берегти світильники: порив вітру може погасити їх …».
1) Особенности жанра произведения. Произведение А.П. Платонова «Неизвестный цветок» относится к жанру литературной сказки. В литературной сказке видна позиция писателя, суть авторского замысла. «Неизвестный цветок» по жанру сказка-быль. Сказка-быль — литературный жанр, совмещающий признаки двух жанров: сказки (повествование, основанное на вымысле) и были (повествование, основанное на реальных событиях). Начало произведения А.П. Платонова «Неизвестный цветок» напоминает жанр сказки: «Жил на свете маленький цветок».
2) Особенности сюжета. Сюжет — последовательность событий в художественном произведении.
- Как описывается в произведении место, где жил цветок? (на пустыре, там не росла трава, лежали одни старые камни, была сухая мертвая глина)
- Как заканчивается произведение А.П. Платонова? (рассказом о новом неизвестном цветке, который вырос среди камней)
3) Характеристика героев произведения.
Образ цветка.
- Когда начал свою жизнь маленький цветок? («однажды упало из ветра одно семечко»)
- Что делал цветок, чтобы выжить на пустыре? («Долго томилось это семечко, а потом напиталось росой, распалось, выпустило из себя тонкие волоски корешка, впилось ими в камень и в глину и стало расти».)
- Какие природные явления помогали маленькому цветку выжить? (ветер и роса)
- Каким был маленький цветок? (трудолюбивым)
- Как А.П. Платонов описывает венчик, который однажды распустился у цветка? («Венчик у него был составлен из лепестков простого светлого цвета, ясного и сильного, как у звезды. И, как звезда, он светился живым мерцающим огнем, и его видно было даже в темную ночь».)
