Эпитет - средство художественной выразительности.Образное определение; слово определяющее предмет и подчеркивающее его свойства
Веселыми, юмористическими можно назвать рассказы М. Зощенко "Золотые слова", "Великие путешественники"; Н. Носова "Телефон", "Федина задача". Потому что в них нелепые, смешные герои и ситуации, эти истории вызывают смех или улыбку. Эти произведения объединяет то, что в них повествуется о детях, которые попадают в смешные ситуации или ведут себя несоответственно возрасту, стараясь подражать взрослым, но оставаясь при этом ребенком. В этих рассказах герои изображены в смешном виде, они совершают нелепые поступки, которые вызывают улыбку и смех, у всех вышеперчисленных рассказов веселая концовка.
Казаков Юрий Павлович (1927 - 1982), прозаик.
<span>Родился 8 июля в Москве в семье рабочего. С детства мечтая стать музыкантом, будущий писатель окончил музыкальное училище им. Гнесиных по классу контрабаса в 1951 и сразу был принят в состав оркестра Музыкального театра им. К.С.Станиславского и В.И.Немировича-Данченко. Но уже в 1952 его увлекает литературное творчество, он пишет первые произведения и круто меняет свою жизнь. </span>
<span>Поступает в Литературный институт им. М.Горького, который оканчивает в 1958. С этого времени появляются удивительно музыкальные, точные по словесному рисунку и неповторимые по описаниям природы рассказы Ю.Казакова. В одном из писем он писал: "Задумал я не более, не менее, как возродить и оживить жанр русского рассказа". Писатель справился с этой нелегкой задачей. </span>
<span>В 1950 - 60-е увидели свет книги: "На полустанке", "По дороге", "Легкая жизнь", "Голубое и зеленое", "Запах хлеба", "Арктур - гончий пес", "Двое в декабре" и др. </span>
<span>Особое отношение было у него к русскому Северу. Уже ранние рассказы говорили о любви к этому краю, о прекрасном знании поморов, их быта, языка. В 1961 выходит книга очерков "Северный дневник", которая с годами пополнялась все новыми историями путешествий писателя на рыболовецких сейнерах, героями которых были моряки и рыбаки из Архангельска, Мурманска, островитяне Новой Земли. Последнее издание книги было в 1973.
</span>
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна спостерігати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Пушкина называют родоначальником литературы. <span>Пушкин очень много рассуждает о жизни. Этот писатель привил мне любовь к чтению.
Ну вот так примерно :/</span>