Я не догоняю...что сделать-то нужно?
1.
Ответ: (-2;-7); (4/3;-5)
2.
Ответ: 5
3.
Ответ: (4;1); (2,8;-1)
Очень грустно,когда читаешь о таких людях,которые живут местью и в их сердце только ненависть и злость.Старик был воином,джигитом и он убивал врагов в бою,которые пришли на его землю,сражался за независимость,у него была честь и достоинство.Это можно понять,война есть война и потеря сыновей -это большое горе для любого человека.Восьмого сына старик считает предателем,сын не погиб,защищая дом,а сдался в плен.Старик сам сдаётся в плен,что бы убить сына за предательство!Понять его порыв можно,но им не движет чувство любви к своей малой Родине,он убивает сына из-за ненависти к русским,тем самым отнимает жизнь у ближнего без смысла,вершит самосуд,а сам сбегает.Если он считал позором предательство сына,то почему не погиб сам,сражаясь с врагами,смыв своей кровью позор предательства.Он поступил подло,по отношению к сыну,не дал ему шанс на жизнь и решил выбора-этому нет оправдания,это говорит о низменности души старика.Посетив Мекку и став хаджи он ничуть не изменился,надевая чалму он не стал божьим человеком,его гложет ненависть,Молитвы не приносят ему спокойствия,он не призывает к миру,а наоборот,повинуясь злости, настаивает на убийстве Жилина.Нельзя оправдать убийство сына,приказывая убить Жилина,старик со звериными клыками сам теряет человеческое обличье,люди чести не призывают к бессмысленному насилию.
Цінності людини у всі часи відрізнялись. В кожний час, у різних народів та цивілізацій були якісь свої, особливі цінності. Але це стосувалось суспільства, тобто цінностей, які визнавали більшість людей. Завжди бували люди, особистості, які хоч і мусили рахуватись з суспільством, мали все ж свої цінності, яких не відібрати.
Слід сказати, що в житті людини цінності не завжди стійкі. В дитинстві цінності прості, наївні, в юності та молодості вони вже набирають серйозного характеру. Повністю сформувати свій світогляд, життєві орієнтири та свої цінності людина може лише в пізній молодості, а то й у зрілому віці. Ми живемо в часи швидкого, безупинного прогресу, швидкої зміни подій. У всій цій метушні людини вирішила, що сенс життя полягає в накопиченні матеріальних багатств, у створенні замкненого маленького світу комфорту і байдужості.Але без духовних засад світ цей хиткий і не надійний. Життя дуже коротке, в будь-який момент воно може закінчитись. Ми не будемо жити вічно, і потрібно в першу чергу дбати про те що справді має цінність. Я вважаю, що істинними цінностями в житті людини є її ближні, рідні люди, які ніколи не зрадять, ніколи не кинуть в біді. Коли дитина дорослішає, то здавалось б несподівано усвідомлює, що вона нікому насправді так не потрібна, як своїм батьками. Вони все робили й роблять для нас абсолютно безкорисливо.
Проте в наш час багато батьків, намагаючись допомогти дитині чомусь вирішили що в першу чергу потрібно забезпечити дитину матеріальними речами надміру і від того вона буде щасливою. Звісно, це теж важливо, але цього далеко недостатньо. Справжніми цінностями є хороше моральне виховання з самого раннього дитинства. Це дає гарантію, що дитина виросте доброю людиною і громадянином.
Аналізуючи своє життя, помічаєш, що є мало моментів які справді згадуєш відчуваючи те саме що і тоді. Ті моменти завжди зв'язані з якимось душевним осягненням, захопленням, з чимось прекрасним. Душа і духовні цінності - от що справжнє, от що треба цінувати.
