Легенда – це переказ про яку-небудь історичну подію, викладенний в
художній, поетичній формі. Якщо розглядати поняття легенди
ширше, то можна сказати, що це – фольклорний твір з елементами
чудесного, але, тим не менш, сприйманого як достовірне. Наприклад, як
легенда про подорож Одісея, або про Троянську війну та Троянського коня.
<span>Легенда – це не казка, приблизний синонім поняття міф. Як правило у
легенді, міститься додатковий релігійний або соціальний пафос.
</span>
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян,
зародження у них державної влади, про політичні, економічні та
культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення
літописи мають для вивчення історії української літературної мови.
Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у
період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться
латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на
світанку виникнення писемності на Русі
1)Зима
2)Чудесная,великолепная
3)Завораживает,блестит, морозит
4)Мороз и солнце:День чудесный!
5)Матушка
«Сказка о мёртвой царевне и о семи богатырях» — талантливейшее произведение А. С. Пушкина. Его положительные персонажи наделены чертами характера, особенно ценимыми людьми: добротой, великодушием, храбростью, преданностью.Царица-мать верно ждёт своего мужа, отправившегося в дальний поход:Смотрит в поле, инда очи Разболелись глядючи С белой зори до ночи; Не видать милого друга! Только видит: вьётся вьюга, Снег валится на поля, Вся белёшенька земля.Царевна-дочь — воплощение добродетели: она кротка, терпелива, щедра. Она заботливая хозяйка. Попав в терем богатырей, она первым делом «всё порядком убрала», «засветила Богу свечку, затопила жарко печку». Она скромная, честная и благовоспитанная. Когда богатыри сватаются к ней, она отвечает:Всех я вас люблю сердечно;Но другому я навечно Отдана.Мне всех милей Королевич Елисей.Королевич Елисей как будто списан Пушкиным с былинного богатыря. Его любовь спасает царевну. А зло рассыпается осколками зеркала мачехи. Полной противоположностью скромной и трудолюбивой царевны является «злая» мачеха, думающая только о своей красоте. Именно эта героиня, ревнивая и завистливая, олицетворяет «тёмный мир» в сказке.<span>А. С. Пушкин противопоставляет «лицо» и «душу», красоту внешнюю и красоту внутреннюю. В понимании поэта истинная красота — это жизнь, исполненная добра.</span>
Не поверишь....+18.........
