Ответ:
Из рассказа Л.Н.Толстого "Кавказский пленник" мне больше всего понравился эпизод, в котором рассказывается о последнем побеге Жилина. Жилин уже подходил к расположению своих казаков, когда увидел, что к нему приближатся татары.
И в этот момент читатель с напряжением ждет: кто же первым доберется до Жилина: татары или казаки? И мы с напряжением ждеМ, что же будет дальше?
"Да уж и Жилин собрался с последней силой, подхватил рукой колодку, бежит к казакам, а сам себя не помнит, крестится и кричит:
— Братцы! братцы! братцы!Казаков человек пятнадцать было".
И офицеры, узнав его, помогают, а потом повезут в крепость. И мы радуемся за Жилина, который наконец освободился из татарского плена, где ему было несладко..............
27 серпня 1856 Іван Якович Франко народився в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (Львівщина) в родині коваля. 1862–1864 Навчання в початковій школі села Ясениця-Сільна. 1864-1867 Навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі. 1871 Франко написав свій перший вірш про смерть батька. 1874 Вірш «Народна пісня» опублікували у львівському журналі «Друг». 1867- 1875 Навчання в Дрогобицькій гімназії. 1875 Cтудент філософського факультету Львівського університету, учасник редколегії журналу «Друг» Червень 1877 Івана Франка заарештовано (на 9 місяців) 1878 Разом з Михайлом Павликом засновує часопис «Громадський Друг», який після конфіскації виходив під назвами «Дзвін» і «Молот».«Каменярі». 1880 Франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. Після тримісячного ув’язнення Франко перебував під наглядом поліції, був змушений припинити навчання в університеті.«Вічний революціонер»,«Не пора…». 1881 Франко став співвидавцем часопису «Світ». Повісті «Boa constrictor», «Борислав сміється». 1882 Працював у редакції часопису «Зоря». Повість «Захар Беркут». 1883–1885 Працював у газеті «Діло». 1886 Одружився з Ольгою Хоружинською 1887–1897 Був співробітником польської газети «Kurjer Lwowski».Збірка «З вершин і низин». 1889 Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника. 1890 За підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником Русько-Української Радикальної Партії, підготував для неї програму, 1891 Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті. 1893 Соціально-психологічна драма «Украдене щастя». 1890–1895 Разом з Михайлом Павликом видавав півмісячник «Народ».Віршована історична драма «Сон князя Святослава». 1896, 1897 Збірка «Зів’яле листя».Збірка «Мій Ізмарагд». 1899 Франко спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію. 1900 Збірка «Із днів журби» 1904 Полишив активну участь у політичному житті. 1905, 1906 Поема «Мойсей». Програмова збірка «Semper tiro» 26 листопада 1915 року . українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть) 28 травня 1916 Іван Франко помер, він похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-franko-hronologichna-tablitsya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Варвара Васильевна – мама Алеши Пешкова в рассказе «Детство» М. Горького. Она была молода, хороша собой, имела властный голос и неспешные движения. Она рано овдовела, будучи беременной. Из-за переживаний у нее были преждевременные роды. На помощь приехала мать Акулина Ивановна Каширина – крупная, добрая и заботливая женщина. Она быстро подружилась с Алешей, и они все вместе на пароходе отправились в Нижний Новгород, где жила вся их родня. Новорожденный по дороге скончался. С родственниками у Варвары были натянутые отношения, но не у нее одной. Они все друг с другом не ладили, поэтому в доме всегда царил какой-то «горячий туман вражды всех со всеми».
Дело было в том, что Варвара вышла замуж за краснодеревщика по собственной воле, не получив благословения отца, который мечтал выдать ее за дворянина. Теперь ее братья, Яков и Михайло, требовали отца отобрать ее приданое и разделить меж собой. По этому поводу в доме Кашириных часто случались ссоры, доходившие до драк. Алеша теперь был на попечении у деда с бабушкой. Дед пытался повторно выдать замуж Варвару, но она противилась. Вскоре она сама нашла себе жениха, Максимова Евгения, и прогадала. Муж проигрывал в карты, бил ее и оскорблял. У них родился болезненный мальчик и умер. В следующий раз она родила маленького Николая, но всерьез заболела. Когда муж в очередной раз ее оставил, она вернулась в отчий дом медленно умирать. После смерти Варвары Алеша остался у деда, но тот решил, что ему уже пора идти «в люди».
Способный,Умный,Умеет анализировать и сапостовлять
Василий Теркин представлял собой образ всех героев фронта. В одном эпизоде он сбивает самолёт из винтовки, в другом, голыми руками побеждает крепкого немца с ножом. Солдаты на фронте восхищались подвигами Теркина и стремились к этому идеалу. Поэма была написана простым языком, закромам солдату. Фронтовики ждали газету, чтобы прочитать новую главу "подвигов" Василия Теркина, выучить отрывки, запомнить краткое содержание, чтобы в дальнейшем поделиться впечатлением с товарищами.