Зимние- проходит 4 года- Зимние-4года-Зимние
Летние-4года -Летние-4года- Летние
ИЛИ ТАК:
Зимние- 2года- Летние-2 года- Зимние
Кожен народ має свої книги, що беруть витоки з далекого
та стародавнього фольклору. Національні літератури відображають специфіку життя
– образ думки людей різних країн, їх культуру, побут і традиції. Мистецтво
слова кожного народу оригінальне і своєрідне.
Але є проблеми, які хвилюють всіх людей у всі часи,
незалежно від їх національності, умов життя, соціального стану. Кожне покоління
знову і знову ставить перед собою глибокі філософські питання: що є життя і
смерть, що є любов, як влаштований світ і людина, в чому сенс життя, які
цінності стоять вище всього, що є Бог... Ці питання відображаються, в тому
числі і в літературі, і носять назву «вічних мотивів».
Одним із загальновизнаних геніїв світової літератури, що
розкрили глибини людської душі, є англієць У. Шекспір, який жив у 16
столітті. Його п'єси – глибоко філософські твори, що зачіпають важливі питання
буття. Так, трагедія Шекспіра «Гамлет» малює вічний конфлікт, протиборство
людини і навколишнього світу.
Герою трагедії, молодому принцу Гамлету, відкривається
страшне: він дізнається, що його батька в боротьбі за престол отруїв рідний
брат. У цьому злочині брала участь і мати Гамлета – королева Гертруда.
Юний герой знаходиться в жаху і повній розгубленості. Він
розчаровується у всьому світі і всіх людях – чого можна очікувати від них ,
якщо найближчі виявилися підступними і цинічними зрадниками?
Таким чином, Гамлет виявляється один на один з
несправедливим світом, а, вірніше, зі своїми ілюзіями щодо цього світу. Він
починає сумніватися в цінності і доцільності життя взагалі – якщо зло таке
сильне і непереборне, чи є сенс жити?
Але поступово Гамлет розуміє і приймає свою місію – «вправити»
суглоби «часу», що вивихнулися. Він вступає в боротьбу зі Злом, бажаючи
відновити справедливість, «хід часу» і співвідношення Світла і Темряви. У
результаті цього протиборства герой вирішує для себе багато питань, основним з
яких є питання про сутність смерті. У підсумку він приходить до усвідомлення,
що смерть перетворює людину в ніщо, а життя – це вічне протиріччя між
реальністю та ідеалами.
<span>Таким чином, вічні мотиви у світовій літературі
допомагають висвітлювати важливі сторони людського буття, вони пов'язані з
глибокими філософськими проблемами. Людині завжди важливо було зрозуміти, хто вона,
де знаходиться і куди йде. Світова класика відповідає на ці питання, допомагає
читачеві знайти своє місце в житті, зрозуміти і засвоїти неминущі цінності,
розставити свої пріоритети.</span>
Стихотворение написано четырехстопным ямбом. Поэт использует различные средства художественной выразительности: эпитеты («чистые ученья», «шумный град», «с улыбкою самолюбивой»), метафору («В очах людей читаю я Страницы злобы и порока»), сравнение («И вот в пустыне я живу, Как птицы, даром божьей пищи»), анафору (шестая и седьмая строфа), инверсию («Провозглашать я стал любви И правды чистые ученья»). Мы находим библейские слова, выражения высокого стиля — «пророк», «очи», «завет», «тварь земная», «вечный судия», — придающие речи торжественность, взволнованные интонации.
Сочинение по сказке «Царевна-лягушка»<span>Запас русских народных сказок неисчерпаем. Их все любят, ценят и уважают. Все они богаты народной мудростью. Сказки придуманы народом, в них всегда есть чему учиться. Нужно только правильно понимать смысл каждой сказки. Налример, сказка «Царевна-лягушка» совсем не похожа на правдивую. В ней много сказочных героев и чудес, которых не может быть на самом деле. Но если внимательно прочитать и осмыслить сказку, то мы все поймем. В ней рассказывается о том, как три царских сына выбрали себе жен. Царь был мудрым и подсказал сыновьям, как искать жен: пустить по стреле в разные стороны. Так они и сделали. Пошли они за стрелами, выпущенными из лука, и нашли себе жен. Одному Ивану-царевичу не по-везло. Стрела его попала к лягушке. Царь захотел узнать, как жены будут справляться с хозяйством. Он давал им разные задания, но девушки делали работу очень плохо. Одна лягушка все делала так, что ее работе не было цены. Однажды царь велел прийти всем сыновьям с их женами на пир. Лягушка приехала прекрасной царевной, которая творила чудеса. Как ни старапись остальные девушки, но царевна бьла лучше всех. Иван-царевич помчался и сжег кожу лягушки. Ее царевна сбросила перед пиром. Царевна вернулась, увидела пепел – и обратилась в лебедя, и улетела. Так царевич был наказан за свое нетерпение. Ему нужно было подождать совсем немного, тогда лягушка навсегда бы стала царевной. Ивану-царевичу пришлось очень долго искать царевну. Только когда он преодолел все препятствия на своем пути, он вернул прекрасную жену. Если внимательно читать сказку, то мы понимаем заключенный в ней смысл. Эта сказка учит нас терпению. Иван-царевич не захотел ждать и сжег кожу лягушки. этим поступком он только сделал хуже себе и царевне. Ему пришлось проделать трудный путь и преодолеть много препятствий. Но все же добро в этой сказке снова победило. эта прекрасная царевна была наградой для Ивана, ведь вначале он взял в жены лягушку. Много трудностей пришлось пережить Ивану и царевне. За то, что она была так прекрасна, ее заколдовали. Но все закончилось благополучно. Каждый получил то, что он заслуживает. В сказках так происходит всегда.</span>
.......................................................................................................................