Очень важно иметь цель в жизни. К примеру ты отучился в школе и не знаешь какие предметы будешь здавать, какие предметы! Если есть цель в жизни то ты её будешь добиваться её!
Юність Жуля Верна промайнула в 40-і роки XIX ст. Це був непростий час для багатьох країн Європи — час буржуазних і буржуазнодемократичних революцій. Вибухнула революція і у Франції. Буржуазія, скориставшись із перемоги народу, зробила спробу відібрати у трудящих завойовані ними права. Паризькі робітники підняли повстання, але урядові війська потопили його в морі крові. Луї Наполеон, душитель республіки, у грудні 1851 року назвав себе “Імператором французів Наполеоном III”.<span>Молодий Верн, начитавшись творів утопістів — Сен Сімона, Фур’є, Каабе — мріяв про державу, засновану на принципах свободи, рівності та братерства. Але Жуль Верн так і не став політичним діячем. Своє справжнє покликання він відчув у 1864′ році, коли написав свій перший роман “П’ять тижнів на повітряній кулі”.Цей твір надрукував відомий на той час паризький видавець П’єрЖуль Етцель. Він повірив у талант автора, і почав публікувати його твори. Твір “П’ять тижнів на повітряній кулі” став початком величезної серії науковофантастичних романів “Незвичайні подорожі”, куди увійшли 63 книги. З видавцем була укладена угода, за якою Верн мав писати щороку по два романи.
В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, він майже втратив зір, але всеодно продовжував писати. Його романи виходили ще п’ять років після його смерті до 1910 року, як було домовлено, двічі нарік.</span>Вже казали, що легенди оточували його завжди, але він їх не заперечував, тільки посміхався. Скромний, утаемничиний, не любив говорити про себе. Іноді вказував на карту, що висіла в його кабінеті “Я вдовольняюсь ось цим. Йду слідами своїх героїв. Від справжніх мандрів мені завжди доводилося відмовлятися “.<span>Ще в XIX ст. наші земляки мали змогу познайомитися з творами Жуля Верна завдяки першим перекладам його творів із французької мови, які зробила українська письменниця Марко Вовчок (показує портрет); росіянка за походженням, вона невтомно працювала на благо української культури. Біографія письменниці багата на події, поїздки, зустрічі та спілкування з найвидатнішими людьми епохи. Вона товаришувала з письменником Іваном Тургенєвим, композитором Олександром Бородіним, вченимфізіологом Іваном Сєченовим, вченимхіміком Дмитром Менделєєвим, співачкою Поліною Віардо. Марія Олександрівна з 1867 року завідувала постійним відділом зарубіжної літератури в журналі “Отечественные записки”, де публікувалися її переклади та огляди творів іноземних авторів. Жуль Берн зустрівся з цією чарівною жінкою в Парижі і висловив бажання, щоб перекладала його твори саме вона: письменник цілком довіряв їй, такій розумній, освіченій, інтелігентній жінці, яка тонко відчувала французьку мову й досконало нею володіла. Українська письменниця переклала понад 20 творів Жуля Верна.</span>
"благо для миллионов и кощунство над десятками"я долго раздумывала над этим ведь если делаешь благо то и надеешься, что получится благо для всех, но к сожалению так не бывает и то что для одних благо над другими кощунство ведь всем не угодишь и я склоняюсь к выводу, что эти выражения совместимы.
Я по книгам даю
1. боги Рима
2. флот Энея у берегов Касфагена
3-4. рассказ Энея Дидоне про свои путешествия и падения Трои, они полюбили друг друга
5. на Сицилии Эней устраивает поминальные угры своему погибшему отцу
6. Эней в потустороннем мире, говорит со своим отцом
7. Эней в Латии
8. Эней ищет с кем воевать против Турна
9. Турн побеждает троянцев
10. Турн убивает друга Энея - Паланта
11. перемирие, Эней предложил Турну двобой
12. Эней побеждаеть
Ноздрёв почти не бывал дома, он всё время куда-то уезжал, то на ярмарки, то на балы. Хозяйством он почти не занимался. Его даже не беспокоили собственные дети. Даже когда он пригласил Чичикова к себе домой , приехав туда Чичиков увидел что в его доме ничего не готово к приезду хозяина. Посеридине столовой на козлах стояли два мужика и белили стены. Ноздрёв любил своих собак и даже для них построил свой маленький домик с забором, но общего положения его хозяйства это не улучшало. На его земле было огромное болотистое поле, по которому якобы бегали русаки. Даже в кабинете Ноздрёва не было следов хоть какой-либо работы , сломанная шарманка и сабли да ружья на стенах.Обед приготовленный для гостей был не впечатляющим - что-то не доварилось, что-то пригорело.
