Юність Жуля Верна промайнула в 40-і роки XIX ст. Це був непростий час для багатьох країн Європи — час буржуазних і буржуазнодемократичних революцій. Вибухнула революція і у Франції. Буржуазія, скориставшись із перемоги народу, зробила спробу відібрати у трудящих завойовані ними права. Паризькі робітники підняли повстання, але урядові війська потопили його в морі крові. Луї Наполеон, душитель республіки, у грудні 1851 року назвав себе “Імператором французів Наполеоном III”.<span>Молодий Верн, начитавшись творів утопістів — Сен Сімона, Фур’є, Каабе — мріяв про державу, засновану на принципах свободи, рівності та братерства. Але Жуль Верн так і не став політичним діячем. Своє справжнє покликання він відчув у 1864′ році, коли написав свій перший роман “П’ять тижнів на повітряній кулі”.Цей твір надрукував відомий на той час паризький видавець П’єрЖуль Етцель. Він повірив у талант автора, і почав публікувати його твори. Твір “П’ять тижнів на повітряній кулі” став початком величезної серії науковофантастичних романів “Незвичайні подорожі”, куди увійшли 63 книги. З видавцем була укладена угода, за якою Верн мав писати щороку по два романи. В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, він майже втратив зір, але всеодно продовжував писати. Його романи виходили ще п’ять років після його смерті до 1910 року, як було домовлено, двічі нарік.</span>Вже казали, що легенди оточували його завжди, але він їх не заперечував, тільки посміхався. Скромний, утаемничиний, не любив говорити про себе. Іноді вказував на карту, що висіла в його кабінеті “Я вдовольняюсь ось цим. Йду слідами своїх героїв. Від справжніх мандрів мені завжди доводилося відмовлятися “.<span>Ще в XIX ст. наші земляки мали змогу познайомитися з творами Жуля Верна завдяки першим перекладам його творів із французької мови, які зробила українська письменниця Марко Вовчок (показує портрет); росіянка за походженням, вона невтомно працювала на благо української культури. Біографія письменниці багата на події, поїздки, зустрічі та спілкування з найвидатнішими людьми епохи. Вона товаришувала з письменником Іваном Тургенєвим, композитором Олександром Бородіним, вченимфізіологом Іваном Сєченовим, вченимхіміком Дмитром Менделєєвим, співачкою Поліною Віардо. Марія Олександрівна з 1867 року завідувала постійним відділом зарубіжної літератури в журналі “Отечественные записки”, де публікувалися її переклади та огляди творів іноземних авторів. Жуль Берн зустрівся з цією чарівною жінкою в Парижі і висловив бажання, щоб перекладала його твори саме вона: письменник цілком довіряв їй, такій розумній, освіченій, інтелігентній жінці, яка тонко відчувала французьку мову й досконало нею володіла. Українська письменниця переклала понад 20 творів Жуля Верна.</span>
Жил был медвежонок. Он был очень грустный т.к. у всех были друзья ,а у него не было . Долго медвежонок искал друзей да не находил. Но, если бы не один случай Шёл медвежонок по дорожке шёл шёл шёл ... Видит как птички поют,и вдруг он зашёл в самую чащу леса (знал он ее как свои 4 лапы). -Помогите!!!—услышат медвежонок -Ты Где?—спросил медвежонок -Я тут.—кто-то ответил -Тебе Помочь?—сказал медвежонок -Иди на север—сказал неизвестный Пошёл медвежонок на север. Топ топ топ видит маленький и беззащитный енот застрял в капкане. Быстро похватился медвежонок спасать енотика . Он даже не подозревал что это будет его лучший подарок в его жизни. Так вот как вы все уже поняли что медвежонок спас енота и они стали лучшими друзьями(и счастливыми) !
Https://infourok.ru/vistuplenie-prizera-gorodskih-pokrovskih-obrazovatelnih-chteniy-posvyaschennih-pamyati-svyatogo-voinaknyazya-aleksandra-nevskogo-1013702.html
Вот сайт ,спишешь