Ілля Муромець відважний герой і захисник. Він мужній, сильний та витривалий . Ілля Муромець є ідеалом справжнього воїна - захисника.
У свій перший виїзд з рідного дому Ілля Муромець, вступив у двобій з Солов'єм-розбійником і здолав його. Богатир не боїться їхати дорогою, по якій «піхотою ніхто не ходив, на доброму коні ніхто не проїзджав». По відношенню до князя Ілля Муромець веде себе незалежно, він не схиляється перед Володимиром, а чемно і з гідністю відповідає на його питання, не підлещується перед князем.
Герої наших билин використовують свою богатирську силу на благо. Вони невтомні трудівники і вірні захисники батьківщини. Богатирі люблять свій народ і свою землю, і народ відповідає їм взаємною любов'ю.<span>
</span>
Наталка -- проста селянська дівчина,красива,розумна,вихована,роботяща. Вона поважає старших. Вона добра,працелюбна,шанує своїх батьків. Її внутрішня краса узгоджується із зовнішньою. Дівчина відстояла своє право на особисте щастя,але з поваги до матері обіцяє підкоритись її волі і одружитись з нелюбом... Коли повертається петро,вона відмовляється від одруження з возним. Вона вірна,незламна,рішуча і наполеглива в боротьбі за своє щастя.Отже,вважаю,що Наталка -- ідеал для сучасної дівчини.
Короткий переказ твору твору Дивовижна історія Петера Шлеміля (Адельбертом фон Шаміссо)
У 1813 році Адельбертом Шаміссо потрапила до рук зошит - щоденник його друга, Петера Шлемеля. Його приніс рано вранці дивна людина з довгою сивою бородою, одягнений у чорну зношену угорку. Ось його зміст.
Після довгого плавання я прибув до Гамбурга з листом для пана Томаса Джона від його брата.Гості пана Джона, серед яких була прекрасна Фані, не помічали мене. Точно також вони не помічали довгого кістлявого людини в літах, одягненого в сірий шовковий редингот, який теж був в числі гостей. Щоб зробити послугу панам, цей чоловік один за одним виймав з кишені предмети, які ніяк не могли там поміститися, - підзорну трубу, турецький килим, намет і навіть трьох верхових коней. Гості ж немов не знаходили в цьому нічого дивного. У блідому обличчі цієї людини було щось таке страшне, що я не витримав і вирішив непомітно піти.
Як же я перетрусити, коли побачив, що чоловік у сірому наздогнав мене. Він чемно заговорив зі мною і запропонував будь-яке з наявних у нього казкових скарбів - корінь мандрагори, пфеніги-перевертні, скатертину-самобранку, чарівний гаманець Фортунатто - обміняти на мою власну тінь. Як ні великий був мій страх, при думці про багатство я забув про все і вибрав чарівний гаманець. Незнайомець обережно згорнув мою тінь, заховав її в свій бездонну кишеню і швидко пішов.
Незабаром я почав шкодувати про скоєне. Виявилося, що без тіні не можна здатися на вулиці - усі помічали її відсутність У мені початок прокидатися свідомість того, що, хоча золото цінується на землі набагато дорожче, ніж заслуги і доброчесність, тінь поважають ще більше, ніж золото. Я зняв у найдорожчому готелі номер, що виходить вікнами на північ. Для догляду за своєю особливою я найняв людину на ім'я Бендель. Після цього я вирішив ще раз перевірити громадську думку і вийшов на вулицю в місячну ніч. Через відсутність тіні, чоловіки дивилися на мене з презирством, а жінки - з жалем. Чимало перехожих просто відвертаються від мене.
Вранці я вирішив будь-що не стало знайти чоловіка в сірому. Я точно описав його Бенделю і вказав місце, де я з ним зустрівся. Але в будинку пана Джона його ніхто не пам'ятав і не знав. У той же день Бендель зустрів його на порозі готелю, але не дізнався. Чоловік у сірому попросив передати мені, що зараз він відправляється за море. Рівно через рік він розшукає мене, і тоді ми зможемо укласти більш вигідну угоду. Я спробував перехопити його в гавані, але сірий чоловік зник, як тінь.
Я зізнався слузі, що позбувся своєї тіні, і люди зневажають мене. Бендель вініл в моєму нещастя себе, адже це він упустив чоловіка в сірому. Він присягнувся, що ніколи не покине мене. Я був переконаний, що їм керує не користолюбство. З тих пір я знову зважився бувати на людях і почав грати відому роль у світі. Бенделю з дивовижною спритністю вдавалося приховати відсутність тіні. Як людина дуже багатий, я міг дозволити собі всілякі дивацтва і примхи. Я вже спокійно чекав відвідування, обіцяного загадковим незнайомцем через рік.
Незабаром на мене звернула увагу красуня Фані. Це тішило мою марнославству, і я слідував за нею, ховаючись від світла. Я любив тільки розумом і не міг полюбити серцем. Ця тривіальний роман закінчився зненацька. Однією місячної ночі Фані побачила, що в мене немає тіні і зомліла. Я спішно покинув місто, узявши з собою двох слуг: вірного Бенделя і пронози на ім'я Раскал, який ні про що не підозрював. Ми безупинно перетнули кордон і гори. Переваливши на іншу сторону хребта, я погодився зупинитися відпочити на водах, у відокремленому містечку.
<span>Я послав вперед Бенделя, доручивши підшукати відповідний будинок. Приблизно за годину шляху від місця призначення нам перегородила дорогу святково виряджена натовп - це місцеві жителі влаштували мені урочисту зустріч. Тоді я в перший раз побачив дівчину, прекрасну, як ангел.</span>
Люди різняться не лише за своєю зовнішністю, характером, походженням, але й за іменами, прізвищами, по батькові. До речі, ці складники називають особовою назвою. Іван Якович Франко писав в одній роботі, що особова назва – вірний товариш, що супроводжує нас усе життя. Однак мало хто знає походження свого імені та його значення.
Імена людей – це часточка історії кожного народу. У них відображене все: побут, і вірування, і сподівання, і фантазія, і художня творчість. З раннього дитинства й упродовж усього життя жодне слово людина не чує так часто, як своє ім’я.
Більшість антропологів уважає: ім’я може впливати на особистість і, як наслідок, визначати деякою мірою долю кожного. Залежно від цього треба дуже обережно й відповідально підходити до вибору імені. Не бажано називати дитину на честь героїв улюблених телесеріалів чи іменем одного з батьків.
Обираючи ім’я, потрібно також зважати, якою мірою воно суголосне з іменем по батькові. Існують такі сполучення, що звучать досить смішно або їх важко вимовляти. Що ж , можливо, ім’я спрямовує нас, але людина сама повинна визначати мету й спосіб власного життя, гідно несучи своє наймення як своєрідну емблему особистості.
