<span>Шевченко Тарас Григорьевич
<span /></span>
Епітети малий хлопчина, ясним соколом. метафора таїться пророкування, виглядають очі. порівняння мов скажена хуртовина,наче вітер у негоду.
Не вихвалятися, менше говорити я ,цінувати життя і кожний прожитий день,побачити красу в природі та в людях
Повість-казка сучасної української письменниці Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» є справді незвичайною. Розумієш, що це казка, вигадка, але читати надзвичайно цікаво.
Письменниця по-простому вказує на помилки багатьох дітей і дорослих, які часто бувають неорганізованими, лінивими, необов’язковими. Адже Недоладія тому й існує, що є багато недороблених справ. Усі ті, хто має таку хибну звичку — не закінчувати свої справи, потрапляють туди. Саме так сталося і з дівчинкою Галею, яку всі називали Алею, бо в дитинстві вона не вимовляла повністю своє ім’я. Незаплетені кіски, недомальовані чоловічки, недовишитий рушник і ще багато чого недоробленого — ось що стало причиною того, що дівчина потрапила в цю дивну країну. Серед мешканців цієї країни — Недоладько, Недочеревик, Недопопелюшка та інші.
Персонажі казки, як завжди, поділяються на добрих і злих. Такі, як Недорадник і Недороль, чинили багато зла мешканцям країни. Але ті згуртувалися і врешті-решт подолали його. Отже, добро все-таки перемогло зло.
А ще пригоди Алі допомогли мені зрозуміти, що завжди треба бути готовим відповідати за свої вчинки, уміти долати перешкоди, що виникають на шляху, допомагати одне одному, бути добрим, порядним і нічого не боятися. Бо страх — поганий порадник. І тільки тоді ти зможеш досягти своєї мети.
