<span>Значит, не умерла эта традиция, не умер рушник. Так встречали новобрачных в Украине и сто, и двести лет назад. Даже сейчас, когда на нынешних невестах — роскошные подвенечные платья, на женихах — элегантные смокинги, а свадебные кортежи состоят сплошь из сверкающих «иномарок», непременный атрибут даже самого современного свадебного торжества — простой, может быть, даже грубый украинский рушник. Он не изменился. Изменилось время, другой стала Украина, а украинский рушник остался прежним. На нем все так же рдеют ягоды калины и рябины, поют птицы, зеленеют ветви деревьев, синеет лен. Его, как и прежде, вышивают с любовью, подолгу просиживая у окна.</span>
А в якому місті або селі ти живеш? Напиши про архітектуру у твоєму місті(селі) потім про гарну природу и т.д.
Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
У творі розповідається про юнака павлуся з козацького роду Судаків та його сестру - Ганусю. Про те, як в їх рідному селі стався набіг татарів,його рідних вбили,сестру забрали у полон ,а сам він утік до козаків поблизу селища . так подорожуючи від одного козацького поселення до іншого ,він мріяв визволити свою сестру з турецького полону в Криму .Випадково потрапивши у полон до харциза,степового розбишаки ,він був проданий в турецьке село Коджамбаку сину місцевого ефенді - Мустафі. Там хлопець
познайомився з невільником Остапом Швидким, став розпитувати про
можливість утечі.
В один деньйому майже вдалося утекти на коні,але по дорозі додому його запідозрив один татарин і Павлуся повернули до селища та майже побили нагаєм.
.Перед присудом він почув від одного пана, що син вельможі, Девлет -Гірея, безвісти зник в Україні.Павлусь сказав ,що знає про долю його сина, і хлопця повезли до Девлет-Гірея.Там він сказав що про долю сина(Мустафи) знає його сестра Гануся,що в криму.Дівчинку швидко розшукали,привели до вельможі,вона розповіла де знаходиться Мустафа.Через певний час син сповістив що живий і потім приїхав ,цілий і неушкоджений.І за це Девлет-Гірей подарував волю Павлу,Ганні і Остапу Швидкому,козаку що був у рабстві з Павлусем.
