<span> " Ні! Я жива, я буду жити вічно"</span>
<span> Леся Українка по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. Її твори сповнені справжнім натхненням до боротьби за вічне життя.В</span><span>ірш </span><span>«Contra spem spero» є справжнім доказо цього. Поетеса пише про те, що навіть у часи безнодійного смутку вона буде вірити у краще майбутне - йти по життєвому шляху завжди з посмішкою і піснями. Навіть тоді, коли доля змушує її на високу кремяную гору підіймать важкий камінь.</span>
<span> Леся Українка вірить, що якщо вона посіє на вбогім сумнім перелозі барвисті квітки, то прийде вена, яка їх пробудить. Перелоз є глибоким символічним образом людського життя, а квіти - це вірші поетеси. Леся вірить, що її вірші стануть для інших чимось великим, і тоді вона досягне своєї мети - жити вічно, в рядочках своеї поезії і в сердці кожної людини. Леся також вірить і в існування провідної зірки - ясної владарки темних ночей, для неї це доля. А для мене вірші Лесі Українки є тією провідною зіркою у житті. Вони вчать не боятися часу,а боротися і досягати, жити і творити. </span>
Петро працьовитий, сердечний, щирий, безкорисливий, має почуття власної гідності. Крім того, він навіть здатний, як і Наталка, на самопожертву, тому й хоче відмовитися від коханої дівчини, щоб вона жила забезпечено й не йшла проти волі матері, ще й віддає їй зароблені гроші, щоб возний не докоряв Наталці її бідністю. Петро кохає Наталку «більше всього на світі», «більше як самого себе». Благородство душі цього парубка безкінечне, і врешті навіть Наталчина мати розуміє, що кращого чоловіка для дочки не варто й бажати. Ідеал щастя у Петра такий, як і в Наталки,— дружне трудове життя з коханою людиною. З Наталкою його споріднюють такі риси, як чесність, працьовитість, співчуття до інших, готовність до самопожертви. В образі Петра Котляревський возвеличує такі риси – вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших. У його характері домінують доброта, християнське смирення та всепрощення.
Головна проблема твору-братовбивство,оскільки Сава вбиває Михайла,через землю,адже боїться,що батько не залишить йому землю у спадок,а віддасть Михайлу.
Через це він вирішує вбити Михайла
Однажды мы с родителями пошли в лес собирать грибы.Мы пошли в чащу леса.Я с родителями собрала много опят,лисичек и белый гриб.И вдруг мы услышали шорох.Мы притаились,вдруг-медведь.И из кустов выходит лось.Мы испугались.Лось был большой,рогатый и необыкновенный зверь.Я никогда не видела такого лося.Он ел листья с куста.Нам он очень понравился.Он окозался дружелюбныи добрым лосем.Мы ему дали несколько грибов.Я думаю,ему понравилось.Вот такое приключение у нас случилось с лосем.
Я знайшла лише епітети, уособлення і персоніфікацію.
