<span>Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли- не- коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.
</span>
Б1ля дороги стояла бер1зка. Я повсякчас любовався бер1зкою
Велична Десна-р1ка.Ми пливли Десною на човнах.
На стол1 лежав чистий листок 1з зошита. На листков1 можна написати листа.
Андр1й ходив до школи. Я в1ддав Андр1эв1 книжку.
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами<span>, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже </span>поклав очі<span> на наклейки з автівками, а батьки </span>були проти<span> купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені </span>неспокійно на душі<span> було. Соромно, хоч і грошей було </span>на одну панюшку<span>. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй </span>усе як на духу<span>. Від сорому моє обличчя </span>налилося жаром<span>. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що </span>на чужому нещасті щастя не збудуєш<span>, тож нехай це буде для мене </span>урок<span>. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби </span>камінь звалився з душі.<span>
</span>
ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ
На полі осідає сніг, а під ним дзвінко дзюркотить вода.
Проте ще можна ходити по снігу, бо вночі він твердіє від
гостренького морозцю.
Але ось удень війнув вітер, хмари закрили сонце, і по-
сипалася з неба шорстка крупа. Через півгодини – зно-
ву тепле сонце. А потім задріботить косий дощ з мокрим
снігом. Так змінюється погода разів десять на день. Оце
і є він – березень місяць. Перший примхливий* місяць
весни.
Двадцять першого березня день дорівнює ночі. День
триває дванадцять годин, і ніч – дванадцять. Це – весняне
рівнодення. Після цього день починає збільшуватись. Аж
доки не настане літнє рівнодення.
У березні все починає оживати. Уже на багатьох дере-
вах бруньки блищать, мов вичищені. Вони потроху набу-
хають. Ось-ось зацвітуть ліщина, береза, вільха. А потім
з’явиться листячко – ніжне, пухнасте, липке...
У березні вперше можна почути жайворонка. Він зали-
вається нестримною радісною піснею на такій височині,
що його не видно зовсім. Жайворонок вітає всіх з весною!
Десятки птахів ллють свої пісні з високого неба. Потім
опускаються на сухий горбик, але й там не можуть відра-
зу замовкнути. Які чудові співаки! Повертаєшся додому з
поля, ніби побувавши на концерті славних майстрів співу.
А шпаки прилітають разом з жайворонками. Вони не-
гайно займають свої квартири і ну славити піснею весну!
Чорні, ворухливі, непосидючі! Вони співають голосами
багатьох пташок і працюють з піснею. Уже тягнуть у свої
хатки тоненькі прутики, волосіння, пір’ячко. Незабаром
самичка покладе перше яйце...
На заливних лугах, на калюжах і озерцях, залитих
водою поверх криги, відпочивають зграї заклопотаних ди-
ких качок. Спиняються на перепочинок тисячі північних
гусей. Десь у височині курличуть перші ключі журавлів.На луках, на сухих горбиках, у першій половині березня
з’являються чубаті чайки. Вони по-весняному кигичуть,
перелітаючи з одного сухого горбка на другий, і парами
грають у повітрі, у чистому, блискучому весняному уборі.
Прийшла весна, прийшла красна!