Беззаконна діяльність строго карається.
Я обожнюю собак, адже вони найбільш віддані істоти на землі.
Не забувайте про віддяку вашій матері, яка вивела вас у світ.
ЛЕ́ДАР<span> (людина, яка не любить працювати), </span>ЛЕДА́ЧИЙ<span>, </span>ЛІНИ́ВИЙ<span>, </span>ЛІНИ́ВЕЦЬрозм.,ЛІНЮ́Х<span> розм.,</span>ЛЕДА́ЩОзневажл.,ЛЕДАРЮ́ГАпідсил.зневажл.,ЛЕДАЦЮ́ГАпідсил. зневажл.,ЛЕДАЩИ́ЦЯзневажл. рідше;ГАВОЛО́Взневажл.<span> (той, хто байдикує); </span>ЛЕ́ЖЕНЬрозм.,ЛЕЖЕБО́Крозм.,ЛЕЖЕБО́КАрозм.,ВАЛЯ́КАрозм.,ПІЧКУ́Ррозм.,БАБА́К[БАЙБА́К]розм.рідко<span> (той, хто любить багато відпочивати, лежати). </span>- Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся<span> (О. Гончар);</span><span> - Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, - це я давно казав</span><span> (П. Тичина); </span>Лінивим находитися, а ледачим наробитися<span> (прислів’я); </span>Як зведе<span> [козак]</span><span> його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака</span><span> (збірник "Україна сміється"); </span>- Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії(Г. Хоткевич);<span> Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську</span><span> (Г. Квітка-Основ’яненко); </span>Ледарюгою Остапа назвала<span> [жінка], </span>мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить!<span> (К. Гордієнко);</span><span> - Наш син ледацюга, - скаржиться мати. - Нічим не цікавиться, байдикує</span><span> (збірник "Український анекдот"); </span>Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити<span> (пісня);</span><span> Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою</span><span> (М. Ю. Тарновський); </span>- Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби<span> (І. Нечуй-Левицький); - </span>Вставай, лежебоко,<span> - </span>сказав добродушно батько<span>, - </span>та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном<span> (О. Донченко); "</span>Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!<span>" (Ганна Барвінок); [Пугач:] </span>Ну, я все сказав. Не хочете - як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці<span> (О. Гончар);</span><span> - А що? - Ірися щебетала: - Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?..</span><span> (І. Котляревський). - Пор. </span>гульві́са<span>, </span>дармої́д<span>.
НЕРОБА - </span><span>нероб, ледар, <span>гультяй
</span></span>
7 букв 8 звукiв!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
<span>(не з книжки)
журавлі курличучи, летять у вирій.
минулий рік залишив багато хороших спогадів.
оленка прочитавши твір, лягла спати.
кожного уроку ми повторюємо вивчене.
я не викидатиму списаний зошит.
усіх здивував прочитаний твір.
перероблена страва була смачнішою.</span>
Спільним домом для всіх нас є Земля – унікальна планета сонячної системи і, можливо, всього Всесвіту. Унікальність Землі полягає в тому, що тут є життя. Наша Земля, яку першим в історії людства побачив з космосу Ю. О. Гагарін в 1961 році, являє собою величезний космічний корабель. Порівнюючи Землю з космічним кораблем, не можна не відзначити, що як для космічних кораблів, так і для Землі спільним є питання життєзабезпечення. Ми – жителі Землі – зазвичай не звертаємо на це уваги. Людина протягом своєї історії розвивала розуміння законів природи, методи експлуатації всіх природних ресурсів. При цьому вона пройшла шлях від мисливця-збирача до виробника. Мабуть, на цьому шляху першим досягненням людини було оволодіння її вогнем. Саме з цього моменту гармонія людини і природи була порушена, а сама людина рішуче встала на свій шлях розвитку і створила цивілізацію.
Наша країна по праву вважається однією з найзеленіших держав світу – майже сорок відсотків України займають ліси. Та які ліси! Корабельна сосна і кедр, берези і ялини… Ліс є джерелом сили і могутності українців. Дух народу його вікова історична основа міцно пов’язані з феноменом лісу. Виробництво і побут, первинні витоки культури українського народу «лісове походження». Житло, домашнє начиння, знаряддя праці та бою, їжу та одяг, дитячі колиски та жіночі прикраси – всім цим забезпечував людей ліс. Дійсно, ліс без жодних перебільшень можна назвати «зеленим золотом» України. Ліс дає людині універсальну сировину – деревину, яка має застосування в багатьох галузях промисловості: паливній, хімічній, легкій; дерево традиційно використовується для будівництва в побуті – для виготовлення предметів домашнього вжитку, начиння.
Неможливо переоцінити і екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, тому що вони – джерело кисню в атмосфері; випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматичне регулююче значення. Не слід забувати, що ліс служить притулком і місцем проживання для величезної кількості тварин і рослин, а для окремих видів – єдиним придатним середовищем проживання. Ліс також є джерелом інших цінностей. Він служить джерелом технічної (живиця), лікарської (лікарські рослини – шипшина, звіробій, брусниця, валеріана та інші) і харчової (гриби, ягоди) сировини. Ліс також є середовищем життя для величезної кількості її мешканців (ведмідь, лось, лиса, заєць, білка, тхір, куниця, борсук, дятел і т.д.). На жаль, ми є свідками зовсім іншого ставлення до нашого головного національного багатства. Безконтрольний вивіз за кордон найцінніших порід деревини, неприпустимий мала кількість відновлювальних лісогосподарських робіт – все це і багато іншого руйнує лісове господарство країни.
